Щит і меч

22
18
20
22
24
26
28
30

— Ви все-таки не втрачайте зв"язку із своїми колишніми співробітниками, — порадив Густав. Додав поважно: — Рейхсфюрер не любив Канаріса і, прийнявши екіпаж адмірала під свою команду, навряд чи сповнений довір"я до його людей.

— Слухаюсь, — відповів Вайс.

Того ж дня Лансдорф знову запросив його до себе.

Цього разу він був похмуро настроєний і занадто дратівливий. Міряв кроками кімнату, потім враз зупинився, тупнув ногою, спитав:

— Ви знаєте, що сталося в цьому будинку двадцятого січня тисяча дев"ятсот сорок другого року?

Вайс заперечливо похитав головою:

— Представники вищих органів влади прийняли і затвердили тут план знищення євреїв, що його запропонував Гіммлер. Було встановлено точні цифри для кожної європейської країни, і сума їх становила понад одинадцять мільйонів чоловік. І вже незабаром Грейфельт, Ейхман, Глобке керували масовими умертвіннями євреїв.

Вайс допитливо подивився на Лансдорфа, промовив спокійно:

— Глави урядів наших противників прийняли на Ялтинській конференції зобов"язання покарати воєнних злочинців.

— Саме так. Ви правильно мене зрозуміли, — сказав Лансдорф.

Вайс докинув єхидно:

— Але я не був у цьому будинку тоді і не живу в ньому тепер.

Лансдорф примружився.

— Вас часто бачили в Берні на вулиці Херренгасе. Там, здається, розташована резиденція уповноваженого управління стратегічної служби США Аллена Уелша Даллеса?

— Можливо, за мною стежили агенти англійської розвідки, — парирував Вайс.

Лансдорф наче не почув, вів далі замислено:

— Даллес раніше часто приїздив до Берліна, і я колись був з ним знайомий, а в тисяча дев"ятсот тридцять третьому році навіть мав з ним тривалу інтимну розмову, коли фюрер запросив його на обід. Юридична контора Даллеса представляла в США інтереси найбільших німецьких монополій, і не виключено, що він і тепер, як і раніше, захищає їхні інтереси. — Пожував губами. — Після цієї війни Великобританії вже не пощастить повернути колишню свою могутність. Вона перетвориться на партнера США, і такого партнера, на якого не будуть зважати.

— Можливо, — погодився Вайс, міркуючи, до чого хилить Лансдорф, друг та однодумець Канаріса. Безперечно, така раптова і явна переорієнтировка на США пояснювалася страхом: Лансдорф боявся попасти в число воєнних злочинців.

Голос Лансдорфа зазвучав строго, навіть загрозливо:

— Дітріх повідомив мені, що ви скористались його необачністю і виявили досить підозрілий інтерес до деяких секретних документів. За інструкцією я мушу повідомити про це.