—
— Та я ж сам його
— Знак не на відкритому тілі. Шукайте його під волоссям. Адже хлопчик народився з буйною чупринкою, хіба не так?
Торн пригадав ту хвилину, коли вперше побачив немовля. Пригадав і те, що дуже здивувався, побачивши, яке в нього довге й густе волосся.
— Поголіть йому голову, — порадив Бугенгаген, — і ви побачите під волоссям цей знак.
Торн заплющив очі й схилив голову на руки.
— Від самого початку ви повинні позбутися найменших вагань.
Торн похитав головою. Душа його не приймала такого.
— Ви маєте якісь сумніви щодо цього? — спитав Бугенгаген.
— Не знаю… — зітхнув Торн.
Старий відхилився назад і пильно поглянув на нього.
— Ненароджену дитину вбито, як і було проречено. Ваша дружина загинула…
— Але ж і це —
— Вам потрібні ще якісь докази?
— Так.
— То ви їх матимете, — сказав Бугенгаген. — Але затямте: вам належить
—
— Ви казали, в домі є якась жінка… Прислуга, що доглядає дитину.
— Еге ж, місіс Бейлок…
Старий наморщив лоба, а тоді кивнув головою, неначе щось пригадавши.