Ванс, сміючися, кивнув головою.
— За Цельсієм чи Фаренгейтом? — запитав Бішоп з деякою непевністю.
— Знаєте, коли вам так забажалося моїх старих мокасинів, — сказав Ванс, нібито образившись за таку неймовірність, — то я можу вам їх віддати й так, без закладу.
Дел забурчав і розлігся на другому ліжку біля протилежної стіни.
— Дуже смішно, якраз. — Корліс не відповів, і Бішоп, вваживши своє слово за останнє, повернувся на бік і почав розглядати мох на стелі.
Цієї розваги вистачило на чверть години.
— Чи не зіграємо часом партію в крибедж, щоб ліпше спалося? — кинув Бішоп, звертаючись до другого ліжка.
— Згода! — Корліс встав, потягся й переставив гасову лампу з полиці на стіл. — Як ви думаєте, вистачить? — запитав він, намагаючись розглянути крізь дешеве скло рівень гасу.
Бішоп поклав на стіл дошку до гри і глянув на лампу.
— Я, здається, забув її налити. Тепер уже не треба. Наллю завтра. На один робер вистачить.
Корліс узяв карти в руки й задумався, почавши тасувати.
— Нам, Деле, випадає далека дорога, — сказав він. — Вирушимо через місяць, приблизно в середині березня, я так гадаю. Річкою Стюарт до Макквещену, потім угору Макквещеном, спустимося по Мейо, пройдемо сухопуттям до Мейзі-Мей, звернемо на Гендерсонів потічок…
— Індіяною?
— Ні, — відказав Корліс, роздаючи карти. — Нижче, там, де Стюарт вливається в Юкон. А звідти повернемось до Доусона, поки крига не скресла.
У шукача золота заблищали очі.
— Таки далеченько, але прогуляночка добра. Щось новеньке?
— Я маю звістку від групи Паркера, з Мейо. Макферсон теж гав не ловить на Гендерсоновім потічку, — ви його не знаєте. Вони держать язик за зубами, і, звичайно, важко сказати, одначе…
Бішоп повагом кивнув головою, а Корліс тим часом перевернув побиту козирку, Делові ввиділося вже певних «двадцять чотири», коли в двері хтось важко постукав і почулись чиїсь голоси.
— Заходьте! — гукнув він. — І не зчиняйте такого галасу. Ось дивіться, — звернувся він до Корліса, відкриваючи карти, — п"ятнадцять — вісім, п"ятнадцять — шістнадцять та вісім… разом двадцять чотири. Я виграв!
Корліс хутко скочив з місця, а Бішоп підвів голову. В двері незграбно встромились три постаті — дві жіночі та одна чоловіча — і, засліплені світлом від лампи, стали коло порога.