— Мене, справді, цікавлять спектральні методи, — почав Ярослав. — А саме: можливість визначати нітрогрупи у вугіллі.
— Навіщо це вам треба?
Тон, яким було поставлене запитання, дещо збентежив гостя. Не знати чого в ньому було більше: зухвальства чи напористості.
— Спершу скажіть, чи маєте такий метод.
— Маємо. І коли виникне потреба, зможемо… То навіщо це вам? — В голосі Мучника вчувалась настирність слідчого.
— Ми пов"язуємо викиди вугілля з його хімічним складом.
— Що це таке — викиди?
— Коли ні з того, ні з сього вибухає вугілля у вибої… Гинуть люди.
— Що ви кажете! — вигукнув господар не дуже щиро. — Але до чого тут оті нітрогрупи?
— Бачите, ми маємо не цілком певні здогади, про які зараз було б передчасно…
— Боїтесь убутку інформації? — посміхнувся Мучник. — Ну, гаразд. А коли я скажу, що ми зможемо робити ті аналізи, то на яких умовах?
— Через Держбанк. Адже ваш інститут виконує подібні замовлення, — сказав Паливода.
— Думаю, нас це не зацікавить. У таких грошах ми не маємо потреби.
— Що ж тоді вас зацікавить?
— Співпраця.
— Іншими словами, ви потребуєте не тільки грошей…
На мить Мучник отетерів від гостевої прямоти. Але тільки на мить. А, може, й не було того отетеріння на обличчі кольору червленої міді, бо тепер він весело посміхався.
— О-о! У нас тут є кому продукувати думки! За цим не стане. Справа в темі, задля якої їх слід продукувати. Ваша тема мені здається перспективною.
— Я мушу узгодити вашу умову з керівництвом.
— Звісно, звісно. Я теж тут у себе узгоджу…