Він продовжує:
— Наша фірма — шановна пані Інно, солідна організація. Закони поважаємо, трупів не переховуємо, із представниками правоохоронних органів і всякими контролерами не домовляємося. Це так, про всяк випадок — довідка на майбутнє.
І це говориться щиро — без непотрібної підробки під посмішку, солодко складені уста чи стиснуті долоні. М-да, і бровою не повів!
— Шановний пане детективе! Невже я схожа на дівчинку, що ледь досягла повноліття, й випадково довела до самогубства якогось перехожого, бо не здатна контролювати власні гормони? — ледь зводжу старанно вищипану брову. — На відміну від
— Охоньки! Пані не дуже схожа на
— Пане Арсене, ви мене явно з кимось переплутали. Я, звісно, не янгол, але й до протилежного табору наразі не поспішаю себе відносити. Це — так, між іншим. По-перше, я не певна, що у мене є в запасі десять днів, не те, що літ. Відповідно, по-друге, грошей у мене, таких, аби оплатити ваш захист, немає. Звісно, дістати можу, яким чином, вам здогадатися, думаю, неважко. Не всі чоловіки у цьому місті, навіть багаті, позначені вашою проникливістю. Але ви, якщо не останній дурень, не виставите мене зараз за двері тільки тому, що я не вповні людина. Чогось же я до вас припхалася, попри всі ваші пастки, і як вже почули — не за захистом.
— Не виставлю? — щире здивовання і холод в очах.
— Ага! Навіть у звичайних умовах не виставили б, бо добре знаю про ваше типу хобі — колекціонування корисної інформації. Але якщо від цієї інформації залежить ще й ваше життя, то…
Спеціально роблю паузу.
— Блеф, — це повідомляється не мені, а стіні навпроти столу.
Ну, так, може, і блеф.
— Пане Арсене! А як щодо формули «ворог мого ворога — мій трохи друг», нє, не проходить?
От я і скинула із себе машкару витонченої гламурної стерви, й мене у відповідь нагородили пронизливим поглядом. Так мене й підмиває вчепитися у його ледь звужені зіниці, по-о-овільно потягти на себе із денця очей емоції, паралізувати силу волі підступним ударом…
— Ох, які ви приказки знаєте, — глузливо кривиться. — Вирішили погратися? Що ж… А як ви дивитеся на таку техніку ведення бою: «нацькувати двох ворогів один на одного, а потім добити, того, хто виживе»? Дуже дієвий спосіб, перевірений. Повірте, панночко.
—
— Хоча… Стравлювати вовка й комара, Інно Станіславівно, сенсу небагато.