Талiсман,

Впіймаю і вб’ю.

— Вовку, сподіваюся, до цього всього хорошого не належать люди, — спокійно сказав Джек.

Вовк підвів підборіддя, і з його горла вирвалося булькання на межі виття і сміху.

— Вовки мають їсти, — сказав він, і голос його був веселим. — О, Джекі, як же Вовки мають їсти. ЇСТИ! Вовк!

— Я збираюся зачинити тебе в тому хліві, — сказав Джек. — Пам’ятаєш, Вовку? Я приніс замок. Будемо сподіватися, що він тебе стримає. І пропоную починати вже, Вовку. Ти лякаєш мене до всирачки.

Тепер з Вовкових грудей вирвався булькотливий сміх.

— Боїшся! Вовк знає! Вовк знає, Джекі! Від тебе пахне страхом.

— Не дивно, — відповів Джек. — Ходімо зараз до хліва, гаразд?

— О, я не піду до хліва, — відповів Вовк, і довгий гострий язик вислизнув із щелеп. — Ні, не я, Джекі. Не Вовк. Вовк не може піти у хлів. — Щелепи розтулилися і сяйнули гострі зуби. — Вовк згадав, Джекі! Вовк! Просто тут і просто зараз!

Вовк згадав!

Джек відступив назад.

— Ще сильніший запах страху. Навіть на твоїх черевиках. Черевиках, Джекі! Вовк!

Вочевидь, черевики, які пахли страхом, мали бути дуже смішними.

— Ти маєш піти у хлів, ось що тобі треба пам’ятати.

— Неправильно! Вовк! Ти підеш у хлів, Джекі. Джекі йде у хлів! Я пригадав! Вовк!

Очі вовкулаки змінилися з палаюче-помаранчевих на м’який, затишний відтінок пурпурового.

— З «Книги Доброго Господаря», Джекі. Історія про Вовка, Який Не Шкодить Своєму Стаду. Пам’ятаєш, Джекі? Стадо йде в хлів, і замок вішається на двері. Коли Вовк відчує, що до нього наближається Перевтілення, стадо йде в хлів і замок вішається на двері. Він не Нашкодить Своєму Стаду. — Щелепи знову розчахнулися, і кінчик темного довгого язика закрутився догори, демонструючи абсолютне задоволення. — Ні! Ні! Не Шкодити Своєму Стаду! Вовк! Просто тут і просто зараз!

— Ти хочеш зачинити мене в хліві на три дні?

— Мені треба їсти, Джекі, — просто сказав Вовк, і хлопчик побачив, як щось темне і похмуре швидко промайнуло в його очах. — Коли Місяць забере мене з собою, треба їсти. Тут хороші запахи, Джекі. Багато їжі для Вовка. Коли Місяць відпустить мене, Джекі вийде з хліва.

— А що, як я не хочу сидіти зачинений три дні?