Він зайшов до ванни, щоб умитися, і побачив себе в дзеркалі з насуненим на диню ковпаком. Макс хіхікнув. Вуха, що стовбурчилися в боки, здавалися незвично великими, і він нагадав сам собі довготелесого сонного гнома.
— Гм, Шумен… — Макс поправив вершечок ковпака.
Він звараганив собі сніданок з того дріб’язку, що міг запропонувати збіднілий холодильник: омлет із кількох яєць та рибна консерва. Але потім спохопився й «замовив» телячу відбивну з кока-колою — користі з цього було небагато, зате сама трапеза виявилася значно смачнішою.
Допиваючи високий фужер «коли», Макс боляче стукнувся носом об його край, але майже не звернув на це уваги, оскільки йому раптом дещо спало на думку. Він схопився й побіг у вітальню, де стояв телевізор.
— Хочу побачити її, — Макс натиснув на кнопку дистанційного пульта керування, і «ящик» ожив.
Якийсь час екран телевізора лише мерехтів зеленуватим кольором, ніби налаштовувався на потрібний канал. Потім прояснів, піймав картинку й навів різкість. Макс побачив Лену, яка вертілася перед трюмо й тихо мугикала якусь пісеньку. Вона була в блакитному топіку й розглядала свій живіт. Але Макс усе одно не одразу зрозумів, чим вона займається.
— Ближче.
Зображення стало крупнішим. Тепер Макс побачив, як щось блищить у неї в пупку, і засміявся. Ленка зробила собі пірсинг — маленьке кілечко, в яке було вправлено променистий бірюзовий камінець. Вона доторкнулася до нього й трішки скривилась. Так, наче прокол ще поболював. Потім зняла топік, чим змусила Макса підскочити на стільці, ніби йому в задницю встромилася шпилька. Першої миті він хотів відвернутися, але… Скоряючись інстинкту всіх закоханих, продовжив дивитися, як Лена розглядає своє відображення, повертаючись то вправо, то вліво. При вигляді її грудей у Макса перехопило дух; а «диньки» в неї були що треба.
— Ти уявляєш, як нам пощастило, Хуліо? — мрійливо зітхнув Макс, хоча знав, що реальна Лена зараз стовідсотково зайнята чимось іншим. І це зовсім не було ні підгляданням за нею, ані зйомкою за допомогою прихованої камери. А пірсинг, і те, як вона виглядає без свого топіка, було лише грою його уяви, відпущеної на волю.
Лена взяла себе пальцями за соски і скривила в дзеркалі пичку. Макс зареготав, відкидаючись назад. І цієї миті щось шугонуло перед його обличчям. Він схопився за це, на мить добряче злякавшись. Екран телевізора миттю погас.
Довга штуковина, яку Макс стискав у руці, виявилася його власним носом. Точніше, це був уже не його ніс, а якийсь скрючений наріст, витягнутий і гнучкий на самому кінці. За бажання Макс зміг би навіть дотягнутись до нього язиком.
— Що це за блядські фокуси? — він посмикав носа, холонучи й водночас вкриваючись потом од жаху. Ніс наче образився й вирішив зіграти з ним злий жарт як помсту за те, що його вдарили об край фужера за сніданком.
Об край фужера… І ще Макс подумав про вуха: коли він умивався, йому здалося, що вони виглядають трохи більшими, ніж зазвичай. Він вирішив, що це через ковпак. Може, він і був усьому провиною?
Макс захотів його стягти, але йому не вдалося. Дурнуватий ковпак ніби приріс до голови. Було не зрозуміло, що його тримає, навіть коли Макс потягнув щосили.
— Ось тепер ти справжній Шумен, — захихотів хтось під ліжком.
Макс торкнувся до вух — так, вони теж виросли. І підборіддя, здається, почало подовжуватися. Він більше не відчував своє обличчя таким, як раніше,
— Ну і вляпалися ж ми з тобою… — витиснув Макс майже пошепки. Найменше йому хотілося зараз побачити себе в дзеркалі.
«Що ж робити?» — Макс розгублено кидався кімнатою.
— Досить! Я хочу стати таким, як раніше! — вигукнув він… Але не допомогло.
Напевно, збоку всі його дії виглядали страшенно смішними. Однак Максу було зовсім не до сміху. Він ніби потрапив у якусь казку, тільки написану дуже злим казкарем. Казкарем, який любить, коли діти не сміються, а