Не озирайся і мовчи

— Ну ок.

«Упертий баран».

— Я думав про це, — повільно проказав хлопець. — Думав, що, можливо, через якийсь час засумую і мені захочеться назад, захочеться з кимось поговорити… Але ти не зможеш мене провідувати, а я не зможу повернутися.

Дівчина вловила щось у його очах, якийсь несамовитий, фанатичний відблиск, і це їй геть не сподобалося.

— Чому? — занепокоїлася вона.

— Бо це буде неможливо.

Від його голосу шкірою шугнули мурахи.

— Чому неможливо?

Марк не відводив погляду, проте тепер дивився наче крізь неї.

— Пробач… — тихо сказав він.

— Не тринди. Чому ти не зможеш повернутися? Що означає «пробач»?

Вони немовби помінялися ролями: тепер Соня сиділа зі спантеличеним виглядом, а Марковим обличчям блукала загадкова напівпосмішка. Хлопець повільно підняв руку й показав пальцем на дерев’яний будинок.

— Коли все буде готово, я перейду сюди й спалю його.

60

When I’ve sat by the window

And gazed at the rain

With an ache in my heart,

But never feeling the pain.

If you would tell me

Just what my life means.