Жахослов ,

22
18
20
22
24
26
28
30

Тепер, закінчивши жонглювати, клоун Флік продовжував свій виступ: він грав на укулеле, кілька разів упав. Він був не дуже вправний, але боввану начебто сподобалося – і принаймні він не помер.

– Люблю цирки, – сказав Ґреґ під час фінальних аплодисментів. – Гадаю, нам варто ще як-небудь сходити в цирк!

VII

Коли вони йшли із цирку, буря вже вщухла. Надворі ще дрібно дощило, але легка мжичка освіжувала й заспокоювала обличчя Сьюзен. І їй хотілося так і залишатися на вулиці і насолоджуватися цим без кінця.

– Треба їхати додому, – сказав Ґреґ. – Ходімо. Рут уже час бути в ліжку.

Тож вони поїхали.

Щойно вони повернулися додому, Сьюзен піднялася в спальню, зачинила двері й сиділа в темряві. Вона закликала привидів з’явитися. Ті не відгукнулися.

Нарешті у двері постукали.

– Іди геть, – відповіла Сьюзен.

До кімнати увійшла Рут.

– Не вмикай світло, – сказала Сьюзен.

– У тебе болить голова?

Сьюзен не відповіла.

– Я знаю, що болить. Головний біль нестерпний, коли сила виявляється замкненою всередині й не може вивільнитися. У мами часто бували напади жахливого болю. Але він вщухне. Обіцяю тобі. Ти будеш в порядку.

– Ти маєш дар, – тупо повторила Сьюзен.

– Ось чому я потрібна була мамі. Щоб не давати їй заходити дуже далеко.

– Як щодо мене? Як щодо мого дару?

І Рут відповіла:

– Не знаю.

– Лягай-но спати, – наказала Сьюзен. Навіть тепер вона докладала великих зусиль, аби це звучало без злості.