Жахослов ,

– Якщо вам бракує фотографій, то в мене погана новина, – сказала вона Міллі-Лу, накриваючи друкарську машинку в себе на столі й беручи сумочку. – Мій бос тут з парою експертів з Джеферсон-Сіті. Вони пакують тіла для транспортування.

– Усе гаразд, – відповіла Міллі-Лу. – Я подумала, що ми можемо поговорити про попередні випадки.

– Попередні випадки? – Дені Вашинґтон розсміялася, але при цьому мала дещо знервований вигляд.

– Люди, замерзлі на смерть під час спекотної погоди, – уточнила Міллі-Лу.

Дені Вашинґтон розсміялася знову, цього разу щиріше.

– Таких небагато. Мій бос три роки працює тут і каже, що ніколи не бачив нічого подібного.

– Я впевнена, що не бачив. Останні три зими були чистісіньким пеклом.

Міллі-Лу коротко виклала їй те, що розповіла мені, раз у раз звіряючись зі своїми записами. Дені Вашинґтон слухала, мигцем поглядаючи на мене, намагаючись зрозуміти, чи сприймаю я все це серйозно. Я намагалася надати своєму обличчю нейтрального виразу.

– Не розумію, – сказала вона нарешті, коли Міллі-Лу закінчила. – Ви гадаєте, якщо хтось замерзає на смерть улітку, це означає, що в нас буде м’якіша зима?

– Але ж останні три зими були епохальними, – сказала Міллі-Лу. – Минулої зими було зафіксовано найнижчу температуру. А потім двоє людей замерзають на смерть під час аномальної спеки.

Дені Вашинґтон обвела поглядом кабінет. Єдина інша особа в кімнаті проглядала документи в шухляді картотеки в іншому кінці кабінету і не звертала на нас жодної уваги.

– Поговоримо про це надворі, – знизивши голос, промовила вона. Я зробила над собою зусилля, аби не застогнати. День кожної миті ставав дедалі спекотнішим, і я сподівалася, що ми зможемо трохи охолонути на підземному поверсі.

– Гаразд, – сказала вона, коли ми опинилися на паркувальному майданчику, де, звичайно ж, не було жодної тіні. – Міллі-Лу, я люблю вас, як рідну, але те, що ви мені розповіли, це безумство.

Моя шефиня не образилася.

– Може, так, а може, й ні. Може, я лише об’їлася тістечок з дикими ягодами і мені все примарилося. Роздрукуй мені звіт щодо смертей від обмороження, зареєстрованих улітку. Він же є у тебе в комп’ютері, чи не так?

Дені Вашинґтон подивилася на Міллі-Лу так, наче та в буквальному сенсі викручувала їй руки.

– Я не можу зробити цього, лише мій бос може. А в мене має бути поважна причина, щоб просити про таке…

– Навчальне дослідження, – миттєво порадила моя шефиня.

– Ви не дали мені договорити, – сказала Дені Вашинґтон уже відверто роздратованим тоном. – Найімовірніше, ви не отримаєте тих результатів, на які сподіваєтеся. Лише те, що тіла знайдені замороженими, не означає, що саме це стало причиною смерті. Коли вони нарешті розморозять тих двох, може виявитися, що вони померли від удару або серцевого нападу чи ще якоїсь недуги, типової в літньому віці.

– А якщо вони не знайдуть іншої причини? – спитала Міллі-Лу.