Непрохані

— Його родина не мусила постраждати.

— Але тепер і я дещо знаю. Це означає, що…

— Ти тільки думаєш, що дещо знаєш. І я впевнена, що ти розумієш, як це знання прозвучить. Наскільки серйозно ти сприйняв Ґері, коли він почав розповідати тобі про свої відкриття?

— То що зі мною буде?

— Це питання для обговорення — але не з тобою, — вона завагалася. — Я не здатна обрати стандартну процедуру для таких випадків. Мабуть, Емі ще надто сильна. Але воно минеться.

— Я б на це не розраховував, — мій голос тремтів. — Вона — міцний горішок.

— Проте нам відомо, що насправді сталося, коли ти буцімто виявив дещо підозріле в Лос-Анджелесі. Нам відомо, що твої колеги і бюро внутрішніх розслідувань вирішили прийняти твою версію подій за істину, оскільки досі ти взірцево виконував службові обов’язки й оскільки людей, яких ти застрелив, ніхто не оплакуватиме. Але я знаю правду, бо її знає Емі. Ти шукав тих людей навмисне — двох з них — і ти взяв із собою пістолет, але не взяв рацію і значок. Ти мав злочинний намір, і Емі може дати свідчення.

— Вона такого не зробить.

— Можливо. А я — зроблю.

— Тоді я теж не мовчатиму.

— І потрапиш у камеру з м’якшими стінами. Твій послужний список тут не друг тобі. І твоя особистість загалом.

Холодність у її голосі дала мені зрозуміти, що я вже мав справу з цієї жінкою. Того дня, коли зустрівся з Емі на пірсі, частину розмови я мав з Розою. Чи траплялося це ще раніше? Можливо.

Либонь, це почалося з нашої першої зустрічі, це було у ті хвилини, коли моя дружина поводилася дивно, була сама не своя. Як це трапляється час до часу з нами всіма.

Коли Роза захопила її? Коли ми втратили дитину, яка би посилила зв’язок між нами? Чи могла така подія змусити Емі сховатися вглиб себе і лишити сцену порожньою? Чи це просто мало статися, Роза мала посісти трон згідно з заздалегідь укладеним планом?

— Хто той чоловік на фото в телефоні?

Вона усміхнулася — теплою, інтимною усмішкою, від якої її чоловіку стало сумно.

— Якщо ти мусиш знати, його звати Стів.

— Мені не треба імені. Я хочу знати, хто він.

— О, пробач. Він програміст, Джеку. Живе у Сан-Франциско. Йому двадцять чотири роки, грає на гітарі у гурті. Він хороший. Тобі треба знати ще щось?

Я не знав, що ще мені треба.