В умовах протистояння СРСР і США, Варшавського договору і НАТО цей міф мав підкреслити виключний внесок Союзу в перемогу. При цьому особливу увагу зосереджували на применшенні ролі союзників. Нівелювання значення союзницької допомоги за ленд-лізом стало однією з головних складових цієї політики.
Історики й економісти країн Північної Америки та Європи, навпаки, запевняли, що без ленд-лізу Радянський Союз навряд чи зупинив би німецьку агресію.
Переважна частина дослідників визнавала — матеріально-технічна та гуманітарна допомога США й інших країн, надана СРСР у роки війни, як за програмою ленд-лізу, так і громадськими організаціями, до недавнього часу штучно занижувалася і применшувалася. Поставки мали важливе значення для армії, вони давали доступ до нових зразків озброєння й промислового устаткування.
Останніми роками на тлі загострення відносин з країнами Заходу в Росії відновилася тенденція применшення ролі допомоги союзників у війні. Цей міф у Росії не лише зберігся, а й навіть актуалізується на рівні уряду РФ, зокрема у книзі теперішнього міністра культури РФ і голови Російського воєнно-історичного товариства Володимира Мединського «Война. Мифы СССР. 1939–1945», що вийшла у 2011 році.
Номенклатура поставок для СРСР визначалася радянським урядом і була покликана затулити «дірки» у постачанні радянської промисловості та армії. Ця допомога виявилася вкрай важливою і навіть рятівною для СРСР.
За різними оцінками, у загальному обсязі необхідних поставок для потреб армії західна техніка складала:
— у бронетанкових військах — 12–16 %,
— в авіації — 10–15 %,
— на флоті — 32,4 %.
Питома вага транспорту доходила до 70 %, тобто радянська армія їздила переважно на американських автомобілях. Основним шасі «Катюш» стали «Студебекери». У той час як Сполучені Штати дали близько 20 тисяч автомобілів для радянської «Катюши», СРСР випустив усього 600 вантажівок.
СРСР отримав за ленд-лізом:
— 622,1 тисяч тонн залізничних рейок (понад 56 % від власного виробництва),
— 3 мільйони 606 тисяч автопокришок (43 %),
— 1 900 паровозів (у 2,4 рази більше, ніж кількість виготовлених у СРСР за роки війни) і 11 075 вагонів (більше у 10,2 рази),
— 610 тисяч тонн цукру (42 %), 664,6 тисяч тонн м’ясних консервів (108 %).
США і Британська імперія надали понад 18 % авіабензину, використаного за роки війни радянською авіацією.