- Навіщо? — одразу спитав я.
І Малек спокійно роз"яснив – ті лицарі, які завоюють усі сорок островів, вважаються переможцями. І вертаються додому. На землю.
— І скільки островів ви вже здобули? — я одразу перейшов до головного.
Малек знизав плечима.
- Ні одного. Колись ми захопили дванадцятий острів, але потім раби збунтувалися.
- Які раби?
— Ну, хлопці з дванадцятого острова… Коли ми їх захопили, вони стали рабами нашими. Мали за нас боротися, а на Землю все одно б уже не повернулися.
Нічого собі! Я б теж збунтувався. Дуже треба грати за когось, а назавжди залишитися на островах! Голова в мене просто гуділа від думок, я не знав, що й спитати Малька. Але йому вже стало нудно.
— Дімко, — сказав він, — підемо, викупаємось…
І я якось одразу згадав про море. Нехай острів був нашою в"язницею. Але море ні в чому не винне! Я згадав, яким бачив його вчора — величезним, блакитним, навіть на погляд теплим, і одразу зістрибнув з ліжка.
— Ходімо! Я тільки одягнуся...
— Ти джинси обріж, — поблажливо порадив Малек. - Візьми у дівчат ножиці, і зроби шорти. Адже жарко.
Порада була непоганою, але слідувати їй не хотілося. Це якось принижувало мене, примиряло з островом, наче я справді збирався тут залишатися надовго. Невиразно знизавши плечима, я затягнув ремінець.
— Ремінь гарний, — тим самим розумним тоном промовив Малек.
Що в ньому гарного? Звичайний помаранчевий шкіряний ремінець, що не дуже підходить до витертих джинсів.
— Пряжка гарна — важка, — пояснив Малек. — Якщо в бою меч зламається, можна ременем відбиватися.
Я засміявся. Пряжка і вірно важка, якщо такий ударити, вийде набагато сильніше, ніж тоненьким дерев"яним мечем.
Ми вийшли з кімнати до вузького коридору з такого ж рожевого мармуру, що й увесь замок. Малек то забігав уперед, то зупинявся, відчиняючи всі двері на всі боки і волаючи що завгодно. Там були кімнати інших хлопців, але в них нікого не було.
- Що вони роблять на мостах? - Запитав я.
— вартують, не дають напасти… — Малек веселився від душі. Ми спустилися на поверх нижче, туди, де знаходився Тронний зал, і Малек заволав у відчинені дерев"яні двері.