Тепер була її черга кинути на нього шукаючий погляд.
- Він мені не коханець, ви знаєте.
- Мені ніколи і не приходило в голову, що він був таким. Може, я і не дуже добре вас знаю, кохана, але, принаймні, я знаю, що ви ніколи не зможете нічого зробити нишком.
- Дік теж не став би. Це не наша вина, Роджере. Ми не хотіли закохуватися один в одного. Ми нічого не могли з собою вдіяти. Він всім зобов"язаний вам. Він знає, що підвів вас.
- Він дуже хороший хлопець, і в ньому багато чарівності. Вас часто зводили разом; думаю, я не повинен дивуватися, якщо ви закохалися в нього
- Я знаю, що він не такий розумний, як ви. Перед вами блискуче майбутнє. А він такий затишний, Роджере. Насправді я не дотягую до вашого рівня. Дік і я розмовляємо однією мовою.
- Як ви уявляєте, ви будете жити, якщо вийдете за нього заміж? Навряд чи він зможе залишитися тут в якості управляючого у мого батька.
- Він може знайти іншу роботу.
- Ви хоч уявляєте, як важко зараз влаштуватися на роботу?
- Це наші пошуки. Ми хочемо одружитися, як тільки ви дасте мені свободу.
Він встав і почав ходити туди й сюди по кімнаті. Він глибоко задумався. Він зупинився перед її стільцем.
- Це буде жахливий удар для моїх батька і матері. Я не можу уявити собі нічого, що вони ненавидять більше.
- Ваші батьки завжди були дуже добрі до мене, але я була б дурною, якби не знала, що розчарувала їх. Ваш батько так сильно хотів, щоб у мене був син. Коли вони відновляться від шоку, чесно кажучи, вони не будуть сильно заперечувати. Вони подумають, що ви знову одружитесь і наступного разу вам пощастить більше.
- Ви все владнали, чи не так?
- Я не думала ні про що інше протягом багатьох тижнів.
- А припустимо, я прийду до висновку, що це всього лише швидкоплинне захоплення, і відмовлюся дозволити собі бути розлученим?
- Я повинна буду піти і жити з Діком і змусити вас розлучитися зі мною.
Вона побачила, як він нахмурився, і майже посміхнулася, тому що дуже добре знала, про що він думає. Від однієї думки про скандал, який міг викликати такий крок, у нього мурашки побігли по шкірі. Але коли він заговорив, це викликало у неї шок, якого вона ніколи не очікувала.
- Я гадаю, що повинен сказати вам, що завтра німці вступають до Польщі, і через двадцять чотири години ми будемо у стані війни.
Вона перелякано скрикнула.