Час перед свiтанком

Він голосно розреготався. Вона дала йому можливість, і він швидко скористався нею.

- Я припускаю, ви гадаєте, що якщо б я мав іскру розуму, я б не одружився з вами, і я не впевнений, що ви до біса не маєте рацію.

Але перш ніж Джейн встигла придумати нищівну відповідь, пані Хендерсон скрикнула.

- Роджер!

Він стояв перед одним з відкритих французьких вікон, які вели з великого залу будинку на терасу. Він увійшов так тихо, як мав звичку, і спостерігав за ними з веселою посмішкою. Він підійшов і, обійнявши матір, тепло поцілував її. Томмі підскочив і розкинув свої руки навкруг нього.

- Ви ще не надто старий, щоб поцілуватися, чи не так, дружище? - сказав Роджер, ніжно обіймаючи його.

Потім він повернувся до дружини. Побачивши його, вона встала і доклала руку до серця, немов намагаючись зупинити його биття. Її бліде обличчя стало ще блідіше. Коли він поцілував її, вона злегка відвернула рот, так що його губи торкнулися тільки її щоки.

- Привіт, Мей. Ви виглядаєте чудово.

- Була приємна подорож, Роджер? - вона запитала.

- Не так вже й погано. Трохи потрусило.

Він привітався з іншими, а потім його погляд впав на незнайомку.

- Це Дора Фрідберг, - сказала пані Хендерсон. - Я забула, ви не були тут з тих пір, як вона живе з нами. Вона мені дуже допомогла.

- Мей написала і повідомила, що у вас гостює подруга.

- Генерал і пані Хендерсон були напрочуд добрі до мене, - сказала Дора з легкою посмішкою.

- Нісенітниця, моя люба, - сказав генерал. - Я не знаю, що б ми робили без вас в цьому величезному сараї, де крім моєї дружини і мене, ніхто не живе в ньому.

Роджер повернувся до матері і вивудив з своєї кишені маленьку коробочку.

- Я привіз вам подарунок з Варшави, кохана. Поздоровляю і зичу вам багато років життя.

Він знову поцілував її. Це була старовинна брошка, і пані Хендерсон, почервонівши від задоволення, одягла її. Роджер був її старшим і найулюбленішим сином. Він був спадкоємцем цієї власності. Вона дивилася на нього зараз, коли він пив чай і їв торт, невимушено розмовляючи, і з гордістю подумала, що він показний чоловік. Він теж був високим, широкоплечим і добре складеним, але його обличчя було більш владним, ніж у батька або Джима; в його чітко окреслених рисах була рішучість, навіть суворість, а очі були проникливими і спостережливими. Час від часу вони на мить зупинялися на Дорі, і пані Хендерсон знала, що він оцінює її. Коли він поїв, вона запитала, чи не хоче він піти і надіти що-небудь більш прохолодне, тому що на ньому був синій саржевий костюм.

- Ви і, Мей, маєте свої звичайні кімнати.

- Я не проти дати вам урок тенісу після того, як ви перевдягнетесь, - сказав Томмі з усмішкою.