- Я знаю його з дитинства, і він мені дуже подобається. Я налякана. Я хотіла, щоб ви дізналися з моїх власних вуст, а не з газети. Ви, напевно, не можете зневажати мене більше, ніж вже зневажаєте.
- Що ви маєте на увазі, кажучи, що ви налякані? Ви боїтеся мене?
- Так.
- Тоді це дійсно прощання, - відповів він після довгого мовчання.
Він встав і, не сказавши більше ані слова, покинув її. Вінні беззвучно заплакала. У цьому саду задоволень, підходящій сцені для безтурботних пустощів прекрасних дам в обручах і джентльменів в перуках, всі до одного ще здавалися щасливими і безтурботними. Діти в своїх яскравих сукнях грали з веселими криками, а їх няні ліниво пліткували. Тремтіння прокотилось крізь тіло Вінні, коли вона марно намагалася стримати ридання.
Вдень Вінні сказала батькові, що бачила Бертрама. Вона все ще відчувала, що її серце розривається.
- О, батько, мені так соромно, - простогнала вона.
Канонік Спретт піджав губи і один чи два рази серйозно кивнув. Він не схвалював цю вкрадену бесіду, але припустив, що це буде востаннє. Він звернувся до неї серйозним, звучним голосом.
- Ви правильно робите, що соромитесь, дитя моє. Я сподіваюся, що це послужить вам попередженням і уроком. Ви бачите, що відбувається, коли ви не підкоряєтеся своєму батькові і вперто і невіруюче противитеся його здоровому глузду. У майбутньому, я сподіваюся, ви будете більш слухняні. Повірте мені, завжди краще шанувати своїх батьків; і якщо ви цього не робите, вас обов"язково покарають за це.
- Чи не повинна я розповісти Харрі? - вона запитала.
- Розказати що? - скрикнув канонік, абсолютно приголомшений.
- Гадаю, він повинен знати, що я була заручена з Бертрамом.
- Звісно, ні, - відповів він з крайньою рішучістю. - Я повністю забороняю вам робити щось подібне, і я сподіваюся, що ви були достатньо покарані за свою навмисну непокору, щоб коритися мені зараз. Роксем дуже сприйнятливий, і ваш обов"язок - не турбувати його. І що б ви не робили, не починайте своє подружнє життя з того, що у всьому зізнаєтеся своєму чоловікові. Це тільки набридне йому до смерті. Крім того, ніколи не можна казати всю правду, бо це неминуче приводить до обману і хитрощів.
- А якщо він дізнається?
Канонік Спретт зітхнув з щирим полегшенням, тому що, врешті-решт, страх викриття - найлегша форма совісті, з якою можна мати справу.
- Це все, чого ви боїтеся, моя дорогенька? - він сказав. - Надай це мені. Я скажу йому все, що необхідно.
І наступного разу, коли він опинився наодинці з Роксемом, він скористався можливістю, щоб залагодити справу.
- До речі, Харрі, Вінні хоче, щоб я розповів вам дещо, що її дуже турбує. Ви ж знаєте, що таке дівчата. Вони часто мають чутливість совісті, яка дуже чарівна, але в той же час досить смішна. Я думаю, ви ніколи не чули про молоду людину на ім"я Рейлінг?
- Ви маєте на увазі соціаліста? Вінні дала мені його книгу почитати.
- Можу сказати, що я був одним з перших, хто виявив його вражаючі достоїнства. Я вважав своїм обов"язком підбадьорити його і попросив його приїхати і відвідати нас. Його батько, виявляється, був візником вугілля, і я вважав його дуже чудовою людиною. Але він відплатив за мою доброту тим, що закохався у Вінні і попросив її вийти за нього заміж.