- Нісенітниця!
Канонік Спретт дивився на свою сестру зверху-вниз. Він тримався дуже прямо.
- Софія, я давно відчуваю, що ви не ставитеся до мене з повагою, яку я наважуюся вважати належною. Я дійсно повинен благати вас більше не відноситись до мене із цією сумішшю непристойної легковажності та вульгарного цинізму. Я не хочу нагадувати вам, що змінилася моя посада.
- Ви зробили це двічі за п’ять хвилин, - їдко сказала леді Софія.
- Здається, це потрібно. Однак, раз і назавжди, дозвольте повідомити вам, що відтепер я маю намір поводитися по-іншому. Якщо ви не маєте прихильності, щоби поважати свого брата Теодора, якщо ви не маєте делікатних почуттів поважати сина покійного лорда-канцлера, - ви, принаймні, поважатимете єпископа Шеффілда.
Він трохи постояв, щоб дати змогу належним чином відчути ефект його слів, а потім рушив до дверей. Тут він зупинився і розвернувся.
- Можливо, вам також буде цікаво дізнатись, що тридцять першого липня я збираюся одружитися із Гвендолін Дюрант.
Він вийшов і грюкнув за собою дверима. Леді Софія втупилася в свого старшого брата з безпорадним подивом; але з невеликою посмішкою лорд Спретт знизав плечима.
- Він завжди мав останнє слово, Софія.
«Таймс» третього травня наступного року містила об’єднане оголошення:
«СПРЕТТ. 1-го числа поточного місяця, у палаці, дружина Преподобного єпископа Шеффілда (Високоповажного Теодора Спретта) народила сина.
Річард Клей і сини, компанія з обмеженою відповідальністю, Лондон і Бангей».
Роман «Фартух єпископа», надрукований у лютому 1906 року, Самерсіт Мом написав, переробляючи свою ж комедію «Хліби і риби» (Loaves and Fishes), яка вже кілька років лежала в столі, не зацікавивши театри. П’єсу все ж таки поставлять через п’ять років, але, на відміну від інших комедій Мома, вона протримається на сцені всього кілька тижнів. В одному з листів Мом прокоментував це як можливу втому публіки від нього. Роман, в який перекочували персонажі комедії з деякими сценами і діалогами, і який був значно покращеною версією п’єси, літературною критикою був сприйнятий доволі добродушно. «Вся книга являє собою чудову суміш цинічної веселості і грубої фарсової комедії; це найрозумніший і найщиріший гумористичний роман, який поки що дав нам сезон», - писав один із рецензентів того року. Роман ніколи не перекладався, можливо, через те, що Мом не дуже прихильно зобразив сім’ю агресивних соціалістів, розмовляючих дурними гаслами, і в яких матір п’яниця, а сестра в божевільному притулку.
«Фартух» – розмовна назва короткої ряси єпископів англіканської церкви.
Розділ 1
«mauvaise honte» - (фр) хвороблива сором’язливість.