- Коли я з ним, мене наповнюють високі і благородні думки. Моє серце, здається, збільшується, щоб я могла кинутися йому в ноги. Я не придатна, щоб бути його служницею. Але я не можу відповідати його ідеалу. Мені доводиться постійно позувати, і я кажу речі, які я не маю на увазі, щоб він міг добре думати про мене. Іноді я боюся його; цікаво, що він сказав би, якби знав, яка я насправді . Він по-справжньому не кохає мене, він думає, що я повна вад. Він кохає свій ідеал і жінку, якою я можу стати. Він змушує мене почуватись такою нікчемною і такою негідною.
- А Роксем?
Вінні щасливо посміхнулась.
- О, Харрі інший; він любить мене якою я є. Я можу бути з ним цілком природною, і мені не потрібно прикидатися кращою, ніж я є. Він не думає, що у мене є якісь недоліки, і він не хоче, щоб я відрізнялася від тої, якою я є. З Бертрамом я повинна ходити на ходулях, але з Харрі я можу просто плестися вперед своєю власною ходою, і він буде дуже радий зачекати мене.
- Дійсно, Вінні, я не думаю, що дуже добре дівчині вашого віку аналізувати свої почуття таким чином, - роздратовано сказав канонік. - Я ненавиджу людей, які не можуть вирішити. Це одна з небагатьох речей, за які я відчуваю себе виправданим в гордощах, пишаючись тим, що знаю свій власний розум.
- Ви витягнете мене із халепи, батьку?»
Канонік швидко відігнав усі прояви роздратування, адже було очевидно, що його дочка все ще вимагала дуже обережного поводження. Він взяв її за руку і ласкаво поплескав по ній.
- Бачите, ваш бідний старий батько зрештою все ще на щось годиться. Що ви хочете, щоби я зробив, моя дитино?
- Бертрам приїде сюди післязавтра. Я хочу, щоб ви сказали йому, що все це помилка, і я не можу вийти за нього заміж.
- Він не прийме цього у мене.
- О, він повинен. Я не смію його бачити знову, мені буде занадто соромно. Але будьте добрим до нього, батьку. Я не хочу, щоб він був нещасним.
- Вам не потрібно турбуватися про це, моя дорогенька. Якщо є хтось, хто може дипломатично вирішувати подібні справи, я без суєти можу сказати, що це я. - Він зупинився і різко подивився на Вінні. - Але пам’ятайте, цього разу не повинно бути відступу назад, інакше я залишу вас саму вибиратися з халепи. Чи маю я повноваження повідомити Софію, що ви збираєтеся одружитися з Роксемом?
- Так.
Канонік обійняв її.
- Поцілуйте мене, моя дорогенька. Я впевнений, що ви будете пошаною вашого батька та честю своєї родини.
На наступний день лорд Спретт відправився в будинок вікарія Сейнт Грегорі. Його сестра сказала йому з їдкою посмішкою, що він знайде Теодора в найкращому душевному стані.
- Боже Юпітере, цікаво, чи позичить він мені трохи грошей! - вигукнув глава сім"ї. - Ким він займався зараз?
Леді Софія ледь встигла все пояснити, як вони почули, що в будинок увійшов канонік. Він виходив на десять хвилин за якимось дорученням. Це був випадок, коли канонік Спретт відчув, що його ближні були дуже доброзичливі. Світ був прекрасним місцем, де поєднання прямоти і благочестивої винахідливості робило шлях доброчесних не надто важким.