Код Катаріни

22
18
20
22
24
26
28
30

— Гаразд, — буркнув він і знову поринув у читання документів.

Виплату поліса провели аж через чотири роки після зникнення Катаріни. Поліс був частиною колективного договору в Державному дорожньому департаменті, про який Мартін Гауґен не знав. Вістінґ допоміг отримати йому ті кошти. Ішлося про 100 000 крон. Мартін отримав право на гроші лише після того, як окружний суд визнав, що Катаріна мертва.

Вістінґ ще погортав теку і знайшов папери, які, власне, й шукав, — копію листа зі Спаре-банку, у якому банк попереджав про заборгованість з виплати кредиту й погрожував примусовим продажем житла. Гауґени уклали ще один договір і зберегли будинок. Лист був датований 14 вересня, за п’ять днів до викрадення Надії Кроґ.

Мимоволі, не надто замислюючись, що робить, Вістінґ намалював на чистому аркуші паперу хронологічну схему — з датами викрадення, отримання листа з банку й двох листів від викрадачів. У схему не вписувалася газета за 27 серпня, за більш ніж три тижні до викрадення. Газети — це свіжий товар. Ніхто не зберігає 98 їх тижнями. Зі своїх відвідин дому Мартіна Гауґена, він не пригадував, щоб десь бачив стоси старих газет. У ті часи ніхто ще й не відав про сортування відходів. Газетами розпалювали грубки або просто викидали в сміття.

Від дня, коли Мартін Гауґен читав ту газету, й до появи вдома в батьків Надії Кроґ першого листа з погрозами минуло двадцять шість днів. Може існувати безліч причин, чому використали саме цю газету. Навіть цілком можливий варіант, що злочинець витягнув її зі смітника.

Вістінґ гортав на моніторі сторінки, а сам напружено дошукувався пояснення. Можливо, Мартін Гауґен читав газету на роботі. Тоді, як викрали Надію Кроґ, він працював на будівництві автостради поблизу Порсґрюнна. Саме там він познайомився з Катаріною. Порсґрюнн був також рідним містом Надії.

Гортаючи сторінки, Вістінґ дійшов до спортивного розділу й повідомлення про Ґрету Вайц, яка зазнала травми й не могла брати участі в марафоні на Чемпіонаті світу в Римі, але зачепився за щось очима, і повернувся до попередньої сторінки.

Він прочитав заголовок статті, яку спершу пропустив, уважно вивчив фото й двічі пробіг очима текст під фотографією. Відчуття було таке, мовби він довго дивився на сліпуче світло. Воно взялося нізвідки, але дало йому те, чого найбільше потребував — упевненість, що Мартін Гауґен був причетний до викрадення Надії Кроґ.

16

Адріан Стіллер не зводив погляду з секундної стрілки годинника на стіні кімнати для нарад. Стрілка вже відрахувала 43 секунди після третьої.

Прокурор й обидва поліційні інспектори вже прибули. Крістіне Тііс і Нільс Гаммер теж були на місці. Чекали лише на Вільяма Вістінґа. Ще було надто рано давати якісь тлумачення його спізненню. Це могло означати, що Вістінґ опирається планові, який йому нав’язали, і хоче на цьому закцентувати, але могло знайтися і цілком природне пояснення.

Місцевий інспектор налив кави своєму колезі з Телемарка. Обидва сиділи в одностроях, не знімаючи кітелів. Іван Сюндт перебував на своїй посаді лиш два роки. Інспекторка з Телемарка була досвідченіша. Її звали Агнес Кііль, і лише недавно в медіа прогриміла новина про успішно завершену масштабну наркотичну справу, яку вона розслідувала. Її присутність на нараді пояснювалася тим, що «справа Кроґ» належала до юрисдикції поліційного округу Телемарк, тож формально це була і її відповідальність. Іван Сюндт репрезентував найвищий орган поліції в окрузі, де мало проводитися розслідування. Обоє інспекторів претендували на нову головну посаду в новому, об’єднаному поліційному окрузі. Прорив у «справі Кроґ» дуже посприяв би їхній кар’єрі. Вони готові були на багато чого задля розв’язання справи, і на ще більше — задля особистої слави.

Вістінґ спізнився на дві хвилини. Він зачинив за собою двері й кивком привітався з прокурором та інспекторами.

— Перепрошую, — сказав він, кладучи перед собою на стіл стос паперів.

Стіллер взяв слово, не чекаючи, доки його хтось випередить. Хоч він і перебував тут на правах гостя, але це була його нарада. Його справа!

— Дякую, що прийшли, — почав він. — Дехто отримав повідомлення про нашу зустріч останньої хвилини, але я радий, що всі змогли зібратися, — Стіллер прокашлявся, поперекладав папери на столі. — Як ви вже знаєте, слідство у «справі Кроґ» відновлено. Завдяки новим технічним речовим доказам Мартін Гауґен отримує статус підозрюваного. З метою арешту й подальшого висунення обвинувачення ми вдамося до дещо нетрадиційного методу ведення слідства.

Стіллер зробив паузу, щоб присутні могли висловитися. Інспекторка з Телемарка скористалася нагодою.

— Я дуже рада відновленню справи. — Така нерозкрита справа, як ця, чинить великий тиск на родину й локальне середовище. Викрадення викликають почуття незахищеності, породжують різноманітні спекуляції й ослаблюють довіру до поліції.

Місцевий головний інспектор поліції погодився з нею і нахилився до Вістінґа.

— Ми надаємо цій справі найвищий пріоритет.