Аудюн Тюле взяв з принтера аркуш, повісив фото на стіні поруч з Александером Квамме.
— Ми трохи маємо на нього інформації, — сказав Тюле. — Поліційне фото зроблено три роки тому, коли його затримали за бійку на відкритому майданчику одного ресторану. Він працює в спортцентрі, яким володіє удвох із братом. Швидше за все, там і познайомився з Александером Квамме.
Стіллер обернувся до Ліне.
— Вони намагаються з’ясувати, куди поділися гроші, вважали, ніби ти щось знаєш. З того, що знайшли в твоєму ноутбуку і побачили на дошці, могли прийти до висновку, що гроші забрав Леннарт Клаусен.
— Раціональна гіпотеза, — кивнув Тюле. — Леннарт місцевий. Те, що він загинув одразу після крадіжки, дає їм підстави вважати, що здобич усе ще лежить десь неторкана.
— Очевидно, саме так і було, — втрутився Мортенсен.
— Вони йдуть твоїм слідом, Ліне, — підхопив Стіллер. — Ти вивідала, що саме Томмі Плейм і Аксель Скавгауґ були тоді найближчими друзями Леннарта Клаусена. Отож хтось із них мусив знати, де заховано гроші.
— Вони продовжать пошуки, — сказав Тюле.
— А ми їм допоможемо, — усміхнувся Стіллер.
— Як? — здивувалася Ліне.
— Наша перевага в тому, що вони не знають, що ми знаємо про подвійну роль Генрієтте. При наступній зустрічі ти їй розкажеш про свої здогади, де Леннарт Клаусен міг заховати вкрадені гроші. Ми їх туди заведемо і візьмемо на гарячому.
— Влаштуємо обман, як з Оскаром Тведтом? — запитав Тюле.
— Перенесемо туди камери, влаштуємо засідку, — кивнув Стіллер.
— А де? — поцікавилася Ліне. — Де Леннарт найімовірніше міг заховати гроші, і як це мені вдалося додуматись, де їх шукати?
— Гараж! — спало на думку Вістінґові.
— Який гараж?
— Удома в його батька. Гараж напхом напханий мотоциклетними запчастинами й інструментами, — пояснив Вістінґ. — Стоїть неторканий від самої смерті Леннарта.
— Чудово! — вигукнув Мортенсен.
— Мені потрібна надійніша історія, — промовила Ліне.
— Поговори з його подружкою, котра живе в Іспанії. Заведи розмову про гараж, а тоді зможеш використати інформацію, — запропонував Вістінґ.