Нестерпна легкість буття

Він кинувся до неї, наче хотів порятувати від утоплення. Пляшечка з валер’янкою впала додолу, й усе розіллялося, утворивши чималу пляму на килимі. Тереза пручалася, намагаючись видертися, та він із чверть години тримав її в обіймах, наче у гамівній сорочці, аж поки вона заспокоїлася.

Томаш збагнув, що опинився у становищі, яке неможливо виправдати, бо воно базувалося на цілковитій нерівності.

Ще до того, як Тереза виявила його листування зі Сабіною, вони якось пішли до кабаре з кількома приятелями. Треба було відсвяткувати нову Терезину роботу. Вона покинула фотолабораторію і влаштувалася фотомисткинею в ілюстрований часопис. Танцювати він не любив, і Терезу запросив один його молодий колега з лікарні. Вони зграбно рухалися танцювальним майданчиком, і Тереза здавалася гарною як ніколи. Він приголомшено наглядав за тим, як точно і покірно вона на якусь частку секунди випереджає волю свого партнера. Цей танок наче сповіщав, що її відданість, оте палке бажання робити все, що вона читала в Томашевих очах, не обов’язково пов’язані були з особою Томаша, — вона ладна відповісти на поклик будь-якого чоловіка, якого зустріла б на його місці. Не було нічого простішого, ніж уявити собі, що Тереза і цей молодий лікар — коханці. Простота цього уявного образу боляче вразила його. Пречудово можна було уявити Терезине тіло в пристрасних обіймах іншого чоловічого тіла, і та думка геть зіпсувала йому настрій. Згодом уночі, коли вони вже повернулися додому, він зізнався їй, що його охопили ревнощі.

Безглузда ревність, яка постала зі суто теоретичної можливості, свідчила про те, що він вважав її вірність непохитною засадою їхнього кохання. Але в такому разі як міг він гніватися на неї за ревнощі до своїх аж надто реальних коханок?

8

Удень Тереза намагалася (та це їй так і не вдалося по-справжньому) вірити в те, що казав Томаш, і бути веселою, як і досі. Та ревнощі, що вона їх приборкувала вдень, з новою силою втілювалися у нічних мареннях, що закінчувалися стогонами і зойками, які можна було припинити, лише розбудивши її.

Оті її марення повторювалися, наче теми з варіаціями чи багатосерійні телевізійні фільми. Наприклад, часто повторювався сон, буцімто їй у вічі плигають коти і вганяють пазурі у шкіру. Як по правді, той сон можна було легко витлумачити: у чеському арґо «кіт» означає вродливу дівчину. Тереза почувала загрозу від жінок, причому від усіх. Усі жінки були потенційними Томашевими коханками, і вона їх боялася.

В інших мареннях її посилали на смерть. Якось уночі, коли Томаш розбудив її, бо вона почала страшенно лементувати від жаху, Тереза пояснила: «То був великий басейн із дахом. Нас було десятки зо два. Самі жінки. Усі були голі й крокували довкола басейну. Під стелею висів здоровезний кошик, і там сидів якийсь чоловік. На ньому був капелюх зі широкими полями, які ховали його обличчя, та я знала, що це ти. Ти командував. Кричав. Треба було співати крокуючи і присідати. Коли якась жінка не могла вже присісти, ти стріляв у неї з револьвера, і вона падала мертва в басейн. Тієї миті всі починали реготати і співати ще гучніше. А ти не зводив із нас очей; якщо одна з-поміж нас робила незграбний рух, ти вбивав її. У басейні вже було повно трупів, які плавали на поверхні. Я відчувала, що вже не зможу присісти, і ти уб’єш мене!»

У ще одній категорії марень ішлося про те, що з нею коїлося, коли вона була мертва.

Тереза лежала в катафалку, такому великому, як ваговіз. Довкола неї були трупи жінок. Їх напхали туди стільки, що задні двері не зачинялися й із них стирчали ноги.

Тереза вигукнула: «Послухайте, таж я не мертва! Я все відчуваю!»

«А ми теж усе відчуваємо!» — шкірили зуби трупи.

Вони так само реготали, як ото колись і живі, які радісно казали їй, що це нормально мати зіпсовані зуби, хворі яєчники і зморшки на обличчі, бо в них теж гнилі зуби, хворі яєчники і зморшкуваті лиця. А тепер вони з тим-таки реготом кажуть, що вона мертва і це нормально!

Раптом Тереза відчула, що їй кортить у туалет. Вона вигукнула: «Таж я хочу пісяти! Це свідчить про те, що я не вмерла!»

Небіжчиці знову вибухнули реготом. «Це нормально, що ти хочеш пісяти! Усі ці відчуття залишаються ще надовго. Так буває, коли людині ампутують руку: вона ще довгенько відчуває її після того. Ось у нас немає сечі, проте нам завжди хочеться подзюрити».

Тереза притулилася до Томаша в ліжку. «І всі вони називали мене на „ти“, наче знали вже давно, наче були моїми приятельками, і я боялася, що змушена буду лишитися з ними назавжди!»

9

Усі мови, що походять від латини, утворюють слово compassion за допомоги префікса com- і кореня passio, який колись означав «страждання». В інших мовах, наприклад у чеській, польській, німецькій, шведській, це слово перекладається іменником, що утворюється тим самим префіксом і словом «чуття» (чеською: sou-cit; польською: wspol-czucie; німецькою: Mit-gefühl; шведською: med-känsla).

У мовах, що походять від латини, слово compassion означає, що неможливо байдуже дивитися на страждання ближнього; інакше кажучи, треба симпатизувати тому, хто страждає. Інше слово, що має майже таке саме значення, pitié, жалість (pity англійською, pieta італійською тощо), відзначається навіть якоюсь поблажливістю до людини, яка страждає. Avoir de la pitié pour une femme (тобто жаліти жінку) означає, що ми наділені більше (чим?), ніж вона, означає, що ми схиляємося, опускаємося до неї.

Тим-то слово compassion загалом викликає недовіру; воно окреслює почуття другого сорту, що небагато спільного має з коханням. Кохати когось зі співчуття — значить не кохати по-справжньому.