— Вирізняйся ти хоч талантами князя Чжоу, але якщо скнарий ти і зухвалий, не буде іншого в тобі, на що дивитись!
Учитель казав:
— Знайти непросто людину, яка провчилася б три роки без помислів про заплату.
Учитель сказав:
— Будь глибоко правдивий, люби навчатись, стій на смерть, удосконалюючи свою Путь. Країна в небезпеці — її не відвідуй, у країні бунт — там не живи. Коли в Піднебесній є путь, будь на видноті, а нема путі — ховайся. Соромся бути бідним і нешляхетним, коли в країні є путь; соромся бути шляхетним і багатим, коли в ній нема путі.
Учитель казав:
— У справи іншого не втручайся,
Коли не на його ти місці.
Учитель сказав:
— Якими неосяжними, чарівними стають звуки мелодії, коли її початок виконує майстер Чжи, а кінець вінчає пісня «Крики чайок»!
Учитель сказав:
— Я не розумію, як може бути неприборканий лукавим, тупий нечесним і неосві-чений брехливим.
Учитель казав:
— Учися, мовби не можеш здобути І ніби побоюєшся втратити.
Учитель вигукнув:
— Піднесені, великі Шунь і Юй! володіючи Піднебесною, вони тримались від неї осторонь.
Учитель вигукнув:
— Яким великим володарем був Яо! Який він піднесений, величний! велике тільки Небо, і тільки Яо наслідував його. Який він неосяжний! Народ не міг добрати слова, щоб його уславити. Які великі, піднесені його вчинки! Як сяє накреслена ним наперед освіченість!
У Шуня було тільки п’ять сановників, і в Піднебесній настав мир. Цар Войовничий прорік:
— У мене є десять здібних до управління сановників.
ebooksa