Два обличчя. Обличчя маленької дівчинки в загрубілих руках. Його цілує обличчя робітника. Це – Совз.
Кімната Совза. Він стоїть коло столу, на якому лежать карабін та набої. Совз жменями кладе набої собі до кишені. Позаду стоїть стурбована Оксана. В кутку на ліжку сидить дитина і плаче.
Обличчя дитини. Дитина кулаками тре очі.
Туман. Темно. Дві руки, які тиснуть одна одну на тлі темних курток та блюз. Темінь ніби сірішає, і крізь неї видно озброєну чоту робітників, які знаходяться на городі в кінці містечка серед садків. Старий Гай тисне руку синові й щось говорить:
СИГНАЛ, РАКЕТА…
Чота робітників на чолі з Теодором Гаєм обережно йде повз паркан.
Верх телеграфного стовпа на тлі хмарного вечірнього неба. Видко чорні дроти. Знизу простягається рука вгору з ножицями і перерізує дроти.
Видко, як на землі лежить під кущем чорна постать робітника, що ріже ножем дріт польового телефону. Подалець за кушем видно польського вартового, що, спершись на рушницю, куняє.
На ввесь екран з’являються дві карти – дзвінковий туз і винова десятка. Видко палець, що їх держить.
Карти перекидаються, і видно чотири різні потилиці польських жовнірів, що сидять навколо столика. Один з жовнірів кладе спокійно на стіл ці дві карти.
Рука, що гребе зі столу гроші. Через руку напис: «Банк».
Вуста та підборіддя гарної жінки, випещена ручка підносить до вуст маленьку чашку з кавою.
Видко будуар. На льонґшезі сидить красуня і п’є каву з чашки. Коло красуні молодий польський офіцерчик. Він схилився, цілує ручку красуні. Офіцер залицяється, ввічливо про щось говорить. Красуня йому відповідає. Офіцер войовничо виймає з кишені маленького бравнінґа і вкладає в нього обійму з набоями. Одночасно красуня, сміючись, підносить до рота чашку з кавою.
Це переходить в сцену на покрівлі будинку. Двоє робітників коло димаря, коло них кулемет. Один робітник, посміхаючись, бере в зуби люльку, другий вкладає стрічку з набоями в кулемет.
Відкривається мапа містечка. По ній водить олівцем рука.
Рука зупиняється на однім пункті. Пункт переходить в браму заводу. Коло брами стоїть польський вартовий. На вартового нападають кілька робітників і збивають його. В’яжуть його. Робітники забираються до заводу.
Знову мапа, рука зупиняється на другому пункті, що переходить в чоту робітників, які лежать у ярку вздовж шляху, з рушницями в руках.
Кімната. За столом сидить кілька робітників, на столі перед ними мапа. Серед них Андрій Гай, він водить олівцем і щось показує на мапі. Ось рука його знову зупинилася. Всі схиляються.
Двоє робітників перетягують через вулицю дріт від телеграфного стовпа, до другого стовпа, так з п’ятеро разів.
У під’їзді проти дроту, що перетягнутий через вулицю, коло кулемета сидить робітник на ящику з набоями і щось апетитно їсть.
ebooksa