Хрестоносці

Був, пане. Два дні тому виїхав.

Боже мій! Звідки ж він прибув і куди поїхав?

—Прибув з Мальборга, по дорозі заїжджав у Щитно, а куди виїхав — не сказав.

Не сказав?

Може, сказав ксьондзові Калебові?

— Ой господи милостивий! Це ж ми розминулися!— б"ючи себе по стегнах руками, промовив Мацько. А Толіма приклав долоню й до другого вуха:

Як кажете, пане?

Де ксьондз Калеб?

У старого пана, коло його ліжка.

— Покличте його! Або ні... Я сам до нього піду. — Я його покличу! — сказав старий і вийшов. Але перш ніж він привів ксьондза, прийшла Ягенка.

—Иди-но сюди! Знаєш що? Два дні тому тут був Збишко.

Вона вмить змінилась на обличчі, а ноги в тісних смугастих холошах помітно затремтіли.

—Був і поїхав? — спитала вона схвильовано.— Куди?

— Два дні тому, а куди — може, ксьондз знає.

— Треба йти до нього! — рішуче сказала дівчина.

За якусь мить увійшов ксьондз Калеб. Гадаючи, що Мацько викликав його, щоб спитати про Юранда, він, не ждучи запитання, сказав; — Ще спить.

— Я чув, що тут був Збишко? —вигукнув Мацько.

—Був. Два дні тому як виїхав.

Куди?

Він і сам не знав... Шукати... Поїхав до жмудської границі, де зараз війна.