Хрестоносці

Ради бога, розкажіть, отче, все, що про нього знаєте!

Знаю тільки те, що чув від нього. Був він у Мальборзі, здобув там заступництво магістрового брата, який вважається у них найпершим рицарем. З його наказу Збишко може шукати по всіх замках.

Юранда і Дануську?

Так, але Юранда він не шукав, бо йому сказали, що той уже помер.

Розкажіть усе спочатку.

Зараз, нехай тільки віддихаюсь та опам"ятаюсь, бо повертаюся з іншого світу.

Як так з іншого світу?

З того світу, куди конем не доїдеш, а з молитвою дійдеш. Від ніг Ісуса Христа, якого я просив змилуватись над Юрандом.

Ви просили чуда?.. Маєте таку силу? — з великим зацікавленням спитав Мацько.

Я не маю ніякої сили, але її має спаситель, і коли він захоче, то поверне Юрандові й очі, і язика, і руку...

Якщо захоче, то, звісно, зробить,— відказав Мацько,— хоч ви й не про абищо просили.

Ксьондз Калеб нічого не відповів, може, тому, що недочув, бо очі у нього були якісь затуманені, видно, що він недавно справді щиро молився.

Ксьондз закрив обличчя руками і деякий час мовчав. Нарешті він стрепенувся, протер рукою очі і сказав:

Тепер питайте.

Яким чином Збишко сподобався самбійському війтові?

Він уже не війт самбійський...

Це мені байдуже... Ви думайте про те, про що я питаю, і розказуйте, що знаєте.

Сподобався він йому на турнірі. Ульріх любить битися на герцях, отож бився і з Збишком, бо в Мальборзі дуже багато гостей-рицарів, для яких магістр влаштував змагання. Трапилось так, що в Ульріха коло сідла лопнула попруга, і Збишко легко міг збити його з коня, але він, побачивши це, кинув списа на землю і ще й підтримав супротивника.

— Ага! Бачиш! — вигукнув Мацько, звертаючись до Ягенки.— І за це його Ульріх полюбив?

Еге ж, за це він його й полюбив. Не хотів уже з ним битися ні гострими, ні тупими списами і полюбив його. А коли Збишко розказав йому про своє горе, Ульріх, дбаючи про рицарську честь, страшенно розгнівався й повів його до свого брата, магістра, скаржитись. Дай йому боже за це спасіння, бо небагато з-поміж хрестоносців таких, котрі люблять справедливість. Казав мені також Збишко, що батато допоміг йому своїми свідченнями на його користь і пан де Лорш, якого хрестоносці шанують за знатний рід і багатство.