Хрестоносці

22
18
20
22
24
26
28
30

І як же він?

Дивиться вгору й усміхається: мабуть, бачить, рай, а в ньому Данусю.

Ти доглядаєш його?

Доглядаю, але ксьондз Калеб каже, що його доглядають і ангели. Вчора тутешня господарка бачила двох.

— Кажуть, що шляхтичеві найкраще вмирати на полі бою, — промовив Мацько, — але так, як конає. Юранд, то добре й на постелі.

—Він нічого не їсть, не п"є; тільки весь час усміхається, — сказала Ягенка.

—Ходімо до нього. Збишко теж мусить там бути. Але Збишко недовго затримався коло Юранда, який

нікого не впізнавав, і пішов до Данусиного склепу. Там він залишався доти, поки старий Толіма не відшукав його, щоб покликати їсти. Виходячи із склепу, Збишко помітив при світлі смолоскипа, що на труні лежало багато віночків з волошок і нагідок, а чисто заметена долівка була притрушена татарським зіллям, курячою сліпотою та медвяним липовим цвітом. Юнак розчулився і спитав:

— Хто це Так оздоблює труну?

—Панна із Згожелиць,—відповів Толіма. Молодий рицар нічого не сказав, але незабаром,

побачивши Ягенку, припав до її ніг і вигукнув:

—Бог тобі заплатить за твою добрість і за квіти для Дануськи!

І він ревно заплакав, а вона обняла його за голову і, як сестра, що хоче заспокоїти плачучого брата, сказала:

—Ой, мій Збишку! Як би я хотіла втішити тебе ще лучче!

І з очей її полилися рясні сльози.

Юранд помер через кілька днів. Цілий тиждень ксьондз Калеб правив панахиди над його тілом, яке зовсім не псувалося, — в чому всі вбачали господнє чудо,— цілий тиждень у Спихові було повно гостей Потім усе затихло, як звичайно буває після похорону Збишко ходив до склепу, а часом з самострілом у бір, хоч і не стріляв звірини, а блукав задумано по хащах. Нарешті одного вечора він зайшов у кімнату, де сиділи дівчата з Мацьком і Главою, і несподівано сказав:

— Слухайте, що я вам скажу! Горе не красить ні кого, так що лучче вам повертатись до Згожелиць і Бог данця, ніж сидіти тут та журитися.

Настало мовчання, бо всім було зрозуміло, що має відбутися^ важлива розмова, і Мацько лише згодом озвався:

— Краще і нам, і тобі.

Збишко заперечливо тріпнув своїм білявим волоссям.