Харрі похитав головою:
— Гадаю, він узагалі її не знайшов.
— Ми перевірили — вона в цьому готелі не була, — пояснила Беате. — А Тронн повернувся до Осло раніше за неї.
— Крім того, Тронн у Сан-Паулу зняв зі своєї кредитки тридцять тисяч крон. Спершу він стверджував, що купив перстень із діамантом, а потім — що дав ці гроші Леву, оскільки той був на нулі. Але я майже впевнений, що ні те, ні інше не відповідає дійсності. Здається, цими грошима він сплатив зовсім за інший товар, яким Сан-Паулу славиться ще більше, ніж ювелірними прикрасами.
— І що ж це за товар? — запитав Іварссон, явно роздратований нестерпною паузою.
— Замовлене вбивство.
Харрі хотілося ще більше продовжити паузу, але по очах Беате він зрозумів, що вона стає занадто театральною:
— Коли Лев восени приїхав у Осло, він сам сплатив за поїздку. Він зовсім не був на мілині й не збирався грабувати банк. Він приїхав, аби забрати Стіне з собою до Бразилії.
— Стіне? — вигукнув Мьоллер. — Дружину власного брата?!
Харрі кивнув. Присутні обмінялися поглядами.
— І Стіне думала переїхати до Бразилії, нікого не попередивши? — продовжив Мьоллер. — Ні батьків, ні друзів? І навіть з роботи не звільнившись?
— Що ж, — сказав Харрі, — якщо ти вирішив пов’язати своє життя з грабіжником, якого розшукують і поліція, і, так би мовити, колеги по цеху, ти ж не почнеш видавати свої плани або свою нову адресу. Тільки одній людині вона все розповіла — Тронну.
— Останньому, кому варто було про це розповідати, — додала Беате.
— Вона, напевно, дуАмала, що добре його вивчила за тринадцять років спільного життя. — Харрі підійшов до вікна. — Цього чутливого, доброго і забезпеченого бухгалтера, який так сильно її любив. А зараз давайте я трохи поміркую про те, що відбувалося далі.
Іварссон пирхнув:
— А до цього чим ти тут займався?
— Коли Лев приїхав у Осло, Тронн із ним зв’язався. Сказав, що вони люди дорослі й брати і їм слід усе обговорити. Лев із радістю й полегшенням погодився. Але він справедливо побоювався з’являтись у місті, й вони домовилися зустрітись у Дісенгренді, поки Стіне була на роботі. Тронн по-доброму зустрів Лева, сказав, що спершу ця історія його пригнічувала, але тепер образа пройшла і він радий за них обох. Він поставив на стіл дві пляшки коли, і вони почали обговорювати практичні деталі. Леи дав Тронну свою секретну адресу в Дажуді, щоб той міг пере слати Стіне пошту, вихідну допомога і все таке інше. Йдучи, Лев, звичайно, і подумати не міг, що видав Тронну інформацію, якої бракувало для здійснення плану, задуманого ним іще в Сам Паулу.
Харрі помітив, що Вебер почав поволі кивати.
— Настав день ікс. Ранок п’ятниці. Ввечері Стіне разом і » Левом мала летіти до Лондона, а звідти наступного дня — до Бразилії. Тур замовлено через «Бразтур», а квиток її супутпи ка виписано на ім’я Петера Бернтсена. Упаковані валізи зали шились удома, а Стіне і Тронн, як завжди, пішли на служ(>у
О другій годині Тронн покинув своє робоче місце й попри мував до фітнес-центру на Спурвейс-гате. Там він розплати п ся карткою за годину занять сквошем, який заздалегідь замо вив, і заявив, що не зміг знайти партнера. Тим самим одна частина алібі опинилась у нього в кишені — чек про оплату, зареєстровану о чотирнадцятій тридцять чотири. Тоді він говорить, що замість сквоша хотів би позайматися в тренажерному залі, і прямує до роздягальні. Там у цей час дня завжди багато народу, хтось іде, хтось приходить. Він заходить із сумкою до кабінки туалету, переодягається в комбінезон і, щоб приховати його, надягає щось поверх, найімовірніше плащ. Він трохи перечікує, поки, за його розрахунками, покинуть роздягальню ті, хто бачив, як він заходив до кабінки, надягає сонцезахисні окуляри, бере сумку, швидко й непомітно виходить із роздягальні й проскакує повз стойку адміністрації. Припускаю, що він іде в бік Стенспаркена, а потім угору по Пілестреде, де робочий день на будмайданчику закінчується
ebooksa