Безтурботний

— Повір мені, я знаю силу-силенну способів, як зникнути. Лев ними користувався. Двадцять хвилин фори — ось усе, що мені потрібно. За цей час я двічі зміню засіб пересування й документи. У мене чотири машини й чотири паспорти на шляхи проходження та хороші зв’язки. Наприклад, у Сан-Паулу. Двадцять мільйонів жителів — спробуй відшукай!

— П’ятнадцять.

— Твій напарник скоро помре. Що ти вирішив?

— Ти дуже багато розбовкав, — відповів Харрі. — Отже вб’єш нас у будь-якому разі.

— Шанс виплутатися у тебе ще є. Які будуть пропозиції?

— Ти помреш раніше за мене, — сказав Харрі й зарядив пістолет.

— Шістнадцять, — прошепотіла Беате.

Харрі закінчив свій виступ.

— Забавна теорія, Холе, — оцінив його Іварссон. — Особливо хід із бразильським кілером мені сподобався. Вельми… — він оголив свої дрібні зуби в тонкій усмішці, — екзотично. А ще в тебе що-небудь є? Докази, наприклад?

— Почерк у передсмертній записці.

—- Ти ж тільки-но сказав, що він не відповідає почерку Тронна Гретте.

— Вірно, його звичайному почерку не відповідає. Але у творах…

— А в тебе є свідки, що Тронн їх писав?

— Немає, — відповів Харрі.

Іварссон аж застогнав:

— Іншими словами, в тебе немає жодного неспростовного доказу в справі про вбивство.

— Про навмисне вбивство, — тихо сказав Харрі й подивився на Іварссона. Краєм ока він помітив, що Б’ярне Мьоллер зніяковіло втупився в підлогу, а Беате у відчаї заламала руки. Начальник кримінальної поліції кашлянув.

Харрі зняв пістолет із запобіжника.

— Ти що там робиш? — Тронн примружився і так ткнув стовбуром гвинтівки, що голова у Беате відкинулася назад.

— Двадцять один, — простогнала вона.