Едіпа знову наповнила свою склянку. Вони тепер лежали, дивлячись на екран, і ледь торкалися один одного. Із телевізора долинув жаский звук вибуху.
— Міни! — зчинив галас Метцґер, схопившись за голову та сахнувшись від неї.
— Татку, — розревівся Метцґер на екрані, — я боюся.
Усередині субмаринки панував хаос, собака гасав туди-сюди, бризкаючи слиною, що змішувалася з бризками води із пробоїни у перегородці, яку батько затуляв сорочкою.
— Єдине, що ми можемо зробити, — виголосив батько, — опуститися на дно і спробувати проскочити під сіткою.
— Смішно, — сказав Метцґер. — Вони зробили ворота в сітці, щоб німецькі підводні човни могли крізь них проходити для атак на британський флот. Всі наші субмарини класу Е просто використували ці ворота.
— Звідки ви знаєте?
— Я ж там був!
— Але ж… — почала Едіпа, та раптом зауважила, що у них закінчилося вино.
— Ага, — сказав Метцґер, дістаючи з внутрішньої кишені піджака пляшку текіли.
— Без цитрини? — грайливо, як у кіно, запитала вона. — Без солі?
— То для туристів. Хіба Інверариті пропонував цитрину, коли ви були там?
— Звідки ви знаєте, що ми там були? — Вона спостерігала, як він наповнює її келих, і мірою наповнення сам Метцґер їй подобався все менше і менше.
— Він торік списав це на бізнес-витрати. Я займався його податками.
— Фінансові справи, — задумливо промовила Едіпа, — Це все, що ви з Перрі Мейсоном знаєте, обоє рябоє, юристи-авантюристи.
— Але ж наша привабливість якраз і полягає у нашій спритності, — пояснив Метцґер. — Адвокат у залі суду перед будь-якими присяжними стає актором, так? Реймонд Берр[43] — актор, що видає себе за адвоката, який перед присяжними стає актором. Щодо мене, я — колишній актор, який став адвокатом. Вони зробили пілотний випуск серіалу, сюжет якого фактично базується на моїй кар’єрі, у головній ролі мій друг — Мані Ді Пресо, колишній адвокат, який полишив свою фірму, щоб стати актором. Він у цьому серіалі грає мене, актора, який стає адвокатом, щоб періодично бути актором. Плівка фільму зберігається у спеціальному провітрюваному приміщенні однієї з голлівудських студій, світло її не може зіпсувати, отож фільм можна крутити нескінченно.
— Халепа, — сказала Едіпа, вдивляючись у телек і відчуваючи теплоту його стегна навіть крізь одяг Метцґера та власні штани. А тим часом:
— Там уже турки з прожекторами, — сказав він, підливаючи текіли та спостерігаючи за тим, як заливає субмарину, — патрульними катерами та кулеметами. Закладемося на те, що має трапитися далі?
— Звичайно ж ні, — відповіла Едіпа, — фільм уже знято. — Він лише мовчки усміхнувся у відповідь.
— Одна з ваших нескінченних декламацій.
ebooksa