І не лишилось жодного

Він стояв, витріщаючись на револьвер, що був усередині шухляди.

IV

Віра Клейторн лежала в ліжку.

Біля неї досі горіла свічка.

Але вона ніяк не могла зібратись із силами, щоб її загасити.

Боялась темряви…

Вона повторювала собі знову й знову: «З тобою буде все гаразд до ранку. Нічого не сталося минулої ночі. Нічого не станеться і цієї. Нічого не може статися. Усе зачинене й замкнене. Ніхто не може до тебе дістатись…»

І раптом прийшла ідея:

«Звичайно! Я можу тут залишитись! Залишитись тут під замком! Їжа насправді не має значення! Я можу бути тут… у безпеці… доки не прибуде підмога! Навіть якщо це день… чи два…»

Залишитись тут. Так, але чи їй це під силу? Година за годиною… немає з ким поспілкуватись, немає іншого заняття, окрім як думати…

Вона почне думати про Корнволл… про Г’юґо… про те, що вона сказала Сирілу.

Гидкий плаксій постійно їй докучав…

«Міс Клейторн, чому мені не можна поплисти до скелі? Я можу. Я знаю, що зможу».

Чи це був її голос, що відповів йому?

«Звичайно, ти можеш, Сиріле, справді. Я знаю».

«То можна, міс Клейторн?»

«Що ж, бачиш, Сиріле, твоя мати дуже хвилюється за тебе. Ось що я тобі скажу. Завтра ти можеш поплисти до скелі. Я заведу розмову з твоєю мамою на пляжі й відволічу її увагу. І тоді, коли вона гляне за тобою, ти стоятимеш на скелі й махатимеш їй рукою! Це буде сюрприз!»

«О, славно придумано, міс Клейторн! Оце буде витівка!»

Вона це сказала. Завтра! Г’юґо збирався до Ньюкі. Коли він повернеться — то все вже буде зроблено.

Так, а якщо не буде? Якщо все піде не так? Сиріла можуть вчасно врятувати. І тоді… тоді він скаже: «Міс Клейторн сказала, що можна». Власне, що з того? Треба трохи ризикнути! Якщо станеться найгірше — вона все заперечуватиме. «Як ти смієш так жахливо обманювати, Сиріле? Звичайно, я ніколи такого не говорила!» Вони їй повірять. Сиріл частенько вигадував. Він був брехливою дитиною. Сиріл знатиме, звичайно. Та це не мало значення… і, до того ж, ніщо не пішло б не так. Вона зробить вигляд, що плистиме за ним. Та припливе запізно… Ніхто ніколи не запідозрить…