Чому не Еванс?

– Питання в тому, як діяти далі, – сказала вона. – Я думаю, що в нас є три варіанти.

– Продовжуй, Шерлоку.

– Перший варіант – це ти. Вони намагалися вбити тебе. Ймовірно, спробують знову. Тепер ми зможемо щось розвідати про них. Ну, тобто ти будеш приманкою.

– Ні, дякую, Френкі, – з притиском відказав Боббі. – Цього разу мені пощастило, але не факт, що пощастить, якщо вони нападуть на мене з важким тупим предметом. Я збираюся бути дуже обережним після того, що сталося. Тож давай викреслимо варіант із приманкою.

– Я боялася, що ти так скажеш, – зітхнула Френкі. – Молоді чоловіки в наші дні такі розманіжені. Батько так каже. Їм більше не подобається завдавати собі незручностей чи ризикувати життям. Як шкода.

– Ага, дуже шкода, – мовив Боббі твердо. – Другий варіант?

– Відштовхнутися від фрази «Чому не Еванс?» – відповіла Френкі. – Очевидно, загиблий приїхав сюди навідати Еванса, хай хто то був. Якщо нам вдасться знайти Еванса…

– Як гадаєш, скільки Евансів живе в Марчболті?

– Думаю, приблизно сімсот, – припустила дівчина.

– Не менше! Можна спробувати, але щось я не певен.

– Ми могли б зробити список Евансів і навідатися до ймовірних кандидатів.

– І що ми в них запитаємо?

– А це вже складніше, – відказала Френкі.

– Потрібно більше інформації, – зазначив Боббі. – Тоді цей план може стати в пригоді. А який був третій варіант?

– Бассінґтон-ффренч. Ця зачіпка мусить дати нам якусь інформацію. Це нерозповсюджене прізвище. Я запитаю батька. Він знає всі ці аристократичні прізвища та їхні родинні відгалуження.

– Ага, – погодився Боббі. – Тут ми можемо кудись просунутися.

– Ми ж у всякому разі збираємося щось робити?

– Авжеж. Ти ж не думаєш, що я дозволю безкарно труїти себе морфієм?

– Оце я розумію, – відповіла дівчина.

– І до того ж я мушу помститися за принизливе промивання шлунка.