— Там зосереджувалися всі матеріали проти нинішньої державної влади в Польщі. Збиралися також дані для підготовки звинувачувальних актів проти тих, хто боровся з нами, а потім надходив наказ про знищення цих людей.
— А отакі «звинувачувальні акти» — це теж справа рук цієї групи?
Він вийшов із-за столу й подав Ведмедеві складений учетверо аркуш паперу. Глянувши на аркуш, Ведмідь повернув його Ярузі.
— Так. Це вирок.
Яруга знову повернувся до столу і кинув «вирок» на купу своїх паперів. Альберт прочитав:
«Капітанові Ярузі, начальнику повітового управління держбезпеки міста Р.
Повідомляємо, що спеціальний суд групи по боротьбі з сваволею на своєму засіданні 3 березня 1946 року, розглянувши висунуті проти вас звинувачення у зв"язку із злочинами, вчиненими проти суспільства і Польської держави, засудив вас до смертної кари.
Вирок буде виконано протягом шести тижнів».
— Ну, а я живу, Ведмідь. Живу, бачиш? — вихвалявся Яруга. — Навіть якщо й настигне мене ваша куля, я ще впораюсь послати вас на шибеницю. А втім, тебе розстріляють, бо ти військовий.
— Дякую, — буркнув Ведмідь.
— Накази, які ви діставали від групи по боротьбі з сваволею, стосувалися тільки ліквідації комуністів?
— Ні. Ми провадили ряд підготовчих операцій, добували гроші й продовольство для нашої організації. Вчиняли різні збройні напади, наприклад, наліт на місто Р.
— Отже, наліт на Р. — це теж справа рук COC?
— Авжеж.