— Ага, помітив! — підтвердив я.
Сірий, що сидів попереду, зацікавлено озирнувся і нашорошив вуха.
Чаплі завжди хотілося бути першим. Тому довгоносик безсоромно підлещувався до вчителів і завжди намагався вислужитися.
— Мацудайра Кураторі Рейка Сенсей! — за хвилину Сірий з натугою видобув із себе складне ім’я вчителя. Було видно, що довгоносик добряче попрів, завчаючи це звернення. — Я бачу в повітрі цяточки… Такі швидкі… Маленькі. Це саме те, що треба?
— От підлабузник! — пошепки прокоментував Андрон і скривив укритий ластовинням кирпатий ніс.
— Гнида! — згодився я.
А Дама критично глянув на Чаплю і відказав:
— Коли учень відчиняє двері, він заходить. А коли він питає: «Чи відчинив я двері?» — що можна відповісти йому?
Ми дружно зареготіли.
Дама оглянув нас і, скрушно хитнувши головою, прошепотів:
— Даме…
А потім голосно провадив:
— Шлях і шляхетність корінь один мають. Тільки шляхетний Шлях здолає,— обвів нас убивчим поглядом, помовчав трохи і відвернувся.
Мені після його слів чомусь стало соромно.
Згодом почалася справжня практика, і надможливості перестали здаватися запліснявілими байками зі старих книг.
Одного чудового дня Дама всівся перед нами, схрестивши ноги, і загадав одну зі своїх численних загадок:
— Заплющте очі! Всередині — світ внутрішній. Тепер розплющте! Зовні — світ зовнішній. А що між ними?
— Як що? — здивувався уголос Чапля.
— Не кваптеся з відповіддю! Думайте!
Ми сиділи і кліпали, порівнюючи два світи. Андрона осінило швидше за всіх:
ebooksa