Гра янгола

– Таке відбувається в тих бридких забігайлівках, куди ви полюбляєте ходити, але не в книгарнях.

– Неправда. Коли я заходжу до книгарні й зустрічаюся з продавчинею, такою чарівною, як ти, то ладен буду купити навіть книжку, яка здобула останню національну премію з літератури.

– Це тільки тому, що розум у вас брудніший, аніж сідало в курнику.

– Але я маю, чи точніше буде сказати, ми маємо борг вдячності перед Семпере.

– Це удар нижче пояса.

– Тоді не примушуй мене вдарити ще нижче.

Отже, я застосував усі можливі засоби переконування, спершу розбудивши в ній цікавість, потім почуття марнославства, а потім інстинкт доброти й нарешті докори сумління. Ізабелла опустила погляд і повільно кивнула головою.

– І коли ви хочете запустити в дію свій план із німфою, що принесе хліб під пахвою?

– Не слід відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні.

– Сьогодні?

– Сьогодні пополудні.

– Скажіть мені правду. Це стратегічний план для того, щоб відмити гроші, які вам платить ваш хазяїн, і очистити своє сумління, чи ваше сумління й справді перебуває там, де повинна бути?

– Ти ж знаєш, що мої мотиви завжди егоїстичні.

– А що буде, коли сеньйор Семпере скаже мені «ні»?

– Головне – переконайся, що син буде в крамниці, і прийди туди, вдягнена, як на свято, а не як на похорон.

– Це план принизливий і нахабний.

– І ти від нього в захваті.

Ізабелла нарешті всміхнулася лукавою усмішкою.

– А що, як у сина раптом пробудиться рішучість і він переступить через свою межу?

– Я тобі гарантую, що спадкоємець не посміє доторкнутися до тебе навіть пальцем, якщо поруч не буде священика і його рішучість не буде скріплена церковним посвідченням про шлюб.