Прощення

— Кріт — Магда Орнік. Хто ж може бути святим Павлом?

— Воїн з мечем?

— Навернений у нову релігію, єдиний неіудей серед дванадцяти апостолів. Суддя над євреями.

— Суддя. Це, мабуть, Фаркаш.

— І Балтазар, єдиний чорношкірий серед трьох царів.

— У Мариборі немає темношкірих. У всій країні нема темношкірих, — каже Білий. — А якщо, випадково, з’являються, ми їх одразу проганяємо.

— Хм, а якщо йдеться про когось, хто є інакшим, особливим, скажімо, темним у душі?

— Павел Дон Ковач?

— Добре, а Йосип біля порожніх ясел?

— А це дуже просто.

— Думаєш, це сам Кирилов? — питає Роза, дивлячись на Білого.

Погляди Білого й Рози на секунду перетнулися. Невидима павутина, яка вже наступної миті рветься.

— Цей зелений крокодил, який грає на флейті Пана…

— Анастасія Ґрін, — здогадується Роза. — Nomen est omen.[36]

— Залишається чотири символи. Леґо-фігурка наглядача у зоопарку, святий Петро з ключами, скляна кулька і цей незвичайний круглий уламок скла. Що він може означати?

— Я вже думала. Він може означати що завгодно. Цей уламок схожий на крихітну лупу.

— Скринька Кирилова — це зашифрований план «Великого Орка»! Він був у нас перед носом увесь час, а ми нічого не збагнули! — вигукує Білий.

— Не забувай, що це водночас і зображення Тайної вечері. Дванадцять апостолів і Спаситель. Але Месії нема, ясла порожні.

— Так, бракує тринадцятого члена «Великого Орка». Отже, потрібно вирахувати ще п’ятьох. А часу в нас щодалі менше.

— Один із них — мер Вода.