Фаріда дзвінко засміялася.
— Об-бо, Хашиме-ака, вам би не в міліції, а в цирку працювати.
Зрадівши, що мій скромний витвір сподобався, я теж реготнув.
— Після весілля неодмінно перейду до цирку.
При цих словах погляди наші стрілися і, чесне слово, сталося якесь електричне явище. У всякому разі, іскри були; й нам знову стало ніяково. Так ми просиділи ще трохи, вже не дивлячись одне на одного, щоб знову не викликати короткого замикання.
— Піду я, Хашиме-ака… — сказала Фаріда, ледь помітно зітхнувши.
— Я вас проведу, — підхопився я хутко, хоч зовсім не хотів, щоб вона так скоро пішла.
Пройшли коридор, вийшли надвір. Мій нещасний язик геть відмовив мені знову. А зустрічні тільки те й знали, що світили на нас очима та кидали дотепи кожне на свій лад:
— А-а, красуня, попалася в руки міліції!
— Товаришу молодший лейтенант, ця дівчина — грабіжниця, вчора вона наскубла в нашому саду цілий жмут усьми![23]
— Не хвилюйся, дівчинко, все гаразд, повідомимо твоїм батькам, куди ти потрапила.
— Ай-яй-яй, казали ж тобі, голубонько, не носи коротких спідниць — погано буде. От тобі й наслідок — у міліцію попала.
Іншим разом я зумів би відповісти на ці жарти, але зараз я був, як і раніше, німий, сором"язливість скувала мене залізними лещатами. До того ж, я чомусь ще й оглядався назад, наче боявся погоні.
Як відомо, всьому буває кінець: ми підійшли до будинку Фаріди. Вона, виявляється, живе зовсім недалеко — на початку нашої вулиці. Батько її працює директором мелькомбінату.
Назад я не йшов, а летів. Хотілося співати, танцювати, обнімати, цілувати перехожих. Попереду мене котився малюк, який трохи відстав від матері. Я підкинув його високо вгору й розцілував.
— Ти розумієш, братику, я сьогодні бачив Фаріду! Але де там йому зрозуміти!..
У райвідділенні діялося щось неймовірне. Хтось кудись біг стрімголов, без угаву дзвонили телефони. Дорогу мені заступила секретарка.
— Товаришу Кузиєв, — сказала вона, — Адил Аббасов утік з тюрми.
— От і добре! — вигукнув я, не маючи сили збагнути суть цього повідомлення.
— Та що ви, з глузду з"їхали?! Я кажу, втік проводир зграї Адил Аббасов!
ebooksa