– Так, усе добре. Не парся.
Іванка здогадувалася, що це не так. Розуміла, що її подруга щось недоговорює. Не те щоб усе було погано. Але й не добре. Точно ні.
Кілька секунд вона вагалася, але зрештою вирішила, що це не її справа.
– Снідати будеш?
– Так. – Останнім часом Руту нудило від самої думки про їжу о такій порі, тепер же шлунок у передчутті сніданку озвався настирливим, сповненим надії бурчанням.
– Тоді шуруй у душ, а я зараз перевірю, що є в холодильнику. Предки наготували на цілий тиждень, аби я тут з голоду ласти не склеїла.
Рута зайшла до ванної, відкрутила кран, хлюпнула в обличчя холодною водою й тільки після того поглянула на себе в дзеркало. Поганий сон? Ну, справді. Що з нею відбувається? Нижньою частиною живота прокотився спазм, Рута перечекала його, а тоді звела праву руку й поставила її так, щоби бачити водночас і долоню, і її відображення, ніби боялася, що роздертий пухир на шкірі існує лише у свідомості, і їй конче необхідно отримати додаткові докази його справжності. Майже хвилину дівчина свердлувала поглядом мозоль, із якого сочилася прозора лімфа, й міркувала, що найпростіше зараз – припустити, начеб вона поранила долоню раніше, просто не зауважила цього, а все, що сталося вві сні… ну, це просто сон. Але в Рути вистачило клепки визнати: це дурня. Та що там, вона усвідомлювала, що хапається за таке жалюгідне пояснення, бо тільки воно дає змогу уникнути думок про значно простіше та правдоподібніше пояснення всього, що з нею коїться: вона божевільна.
Рута перемкнула воду з крана на душ, стягнула через голову футболку, зняла трусики, кинула їх на столик біля умивальника й уже підняла ногу, щоб опустити її у ванну, коли застигла. Думки про мозоль щезли без сліду, зіштовхнулися з тим, що дівчина побачила, й розсипалися на дрібні скалки.
Рута відступила від ванни, взяла до рук трусики й утупилася в яскраво-червону пляму там, де тканина прилягала до промежини.
Кров.
На її білизні була кров.
На поверхні свідомості, наче брижі на воді під різким повівом вітру, зринули відразу тисячі припущень. Це через стрес? Щось із її маткою? Може, пухлина? Раптове переривання вагітності? Але чому? Позаматкова вагітність? Дівчина обмацала поглядом живіт, прислухалася до тіла. Звичної нудоти не було, лише легкий дискомфорт трохи нижче від пупа. Одразу закортіло зателефонувати сестрі, проте Рута усвідомлювала, що Інді не стане її слухати. Можна було просто вийти з ванної та погуглити у смартфоні, що спричиняє раптову кровотечу під час вагітності. Рута вже навіть сягнула рукою до дверної ручки, але так і не зрушила з місця.
Тягуча важкість унизу живота здавалася знайомою. Це лякало й водночас наповнювало груди химерним неспокійним передчуттям. Дівчина звела голову та знову поглянула на власне відображення у дзеркалі. Мозок гарячково працював. Сьогодні неділя, 9 червня. Без календаря перед очима було важко, та все ж, наморщивши лоба, Рута відрахувала назад двадцять вісім днів.
12 травня.
Щелепа відвисла, а спину так обсипало мурахами, що дівчина скулилася, наче від пориву крижаного вітру. У мозок потужним потоком ринули спогади про усвідомлене сновидіння, у якому вона втекла з вечірки в гуртожитку НУВГП і поїхала додому, щоб не ночувати у Лаврика вдома.
(…мушу піти)
(тобі недобре?)
(ні)
(побудь іще)
(пізно, мені треба додому)
ebooksa