З найпершого дня Левко заходився шукати способи для втечі.
Ґрем, побачивши, куди спрямований погляд українця, підійшов до Левка і мовив:
— Це «Eurocopter EC120 Colibri».
Лео окинув американця зневажливим поглядом:
— Звідки ти знаєш?
— Я літав на такому, — заявив мулат. — В «Helicopter Academy» два основних типи тренувальних вертольотів: «Robinson R44»[119] і «EC120 Colibri».
Вони стояли біля намету-їдальні за півсотні метрів від вертольота.
— Він долетить до гір? До Куско?
Мулат довго думав перед тим, як відповісти:
— Якщо бак заповнений хоча б наполовину — так.
— Ти кажеш, що літав на такому. Значить, ти зможеш підняти його у повітря?
Ґрем здригнувся, вирячившись на українця:
— Що ти задумав?!
— Я поставив запитання, Ґреме: чи зможеш підняти «Colibri» в повітря, якщо випаде така нагода?
Очі американця забігали.
— Так, — проказав він. — Я на «Colibri» починав навчання.
— На верхній терасі завше чергують два перуанці: один у східній частині біля входу в галереї, другий — у західній, коло ангарів. Учора їх змінили о 20:00. Сьогодні зранку була нова пара, котру поміняли двадцять хвилин тому — о 12:00. Можна зробити висновок, що вартові змінюються що вісім годин: о 4:00, 12:00 і 20:00.
— Для чого ти розповідаєш це мені? — пополотнів Ґрем.
Левко випнув губу і промовив, не дивлячись на мулата:
— Ні для чого… Лише хочу, щоб ти знав: я зараз з’ясовую, хто мешкає у Твердині, хто чим займається, хто коли відпочиває, куди ходить чи відлучається. Все, що потрібно від тебе, янкі, — це підняти вертоліт, коли я буду готовий. Зрозумів?
ebooksa