— Ха-ха-ха-ха-ха!
— Чому ви смієтеся? — Левко пожалкував, що спитав. «Він направду псих».
— Ха-ха-ха! — З язика злетіли тонкі цівки слини і впали на підборіддя. Джейсон стер їх долонею і тільки після цього перестав реготати. — Ти, мабуть, думаєш, що ми якісь психи, і грохнули нещасного негра, тільки щоб налякати студентів? — Загалом він був недалеким від істини: Левко саме так і думав. — Чорт, Лео, невже я схожий на ідіота?
«Ви схожі на
— Ні.
— Якщо ти справді хочеш знати, то так: це ми підкинули вам ніґера. — Х’юз-Колуман двічі пирхнув, не стримався і знову залився гоготанням. — А що, гарно вийшло? Ви ж там повсирались, ге?
Хлопець скулився, згадавши, як побачив понівечену чорну голову з виваленим язиком у промені Семенового налобника.
— Збіг обставин, — сказав чоловік, наче це щось пояснювало. — То був Ерл Лембе, працівник, що відповідав у нас за водогін та електрику. Ерл помер 10 серпня, трохи більш ніж за добу до того, як ми його вам… показали, хе-хе.
— Чому? — занімілими губами витиснув Левко. Щелепа в місці, де вибили зуб, досі боліла.
— Що «чому»? Чому помер чи чому показали? — Джейсон насупився, міркуючи, як би краще пояснити. — У Ерла були камені в жовчному. Якщо камені маленькі, людина може жити, не підозрюючи про їх існування, лише зрідка, після порядної трапези, відчуваючи біль у правому підребер’ї. На жаль, камені в Ерла були великими. Тижні два тому один з камінців закупорив канал, по якому жовч поступає в черевну порожнину; Ерл їв, печінка виробляла жовч, а та, не маючи виходу, накопичувалась у жовчному. Їжа не перетравлювалась, печінка витискала ще більше жовчі, яка, своєю чергою, ще сильніше тиснула на стінку міхура. Спитаєш у Ірландця, бо я не пам’ятаю, він скаже, якого тиску може досягати жовч у жовчному. Якби такий тиск прикласти до очних яблук, вони повистрелювали б на три метри з очниць. Круто, ге? Словом, Ерлу боліло. Ерл землю гриз від болю. Ірландець почав колоти йому наркотики, і це на якийсь час знімало біль, але не вирішувало проблеми: камінь не проходив. Почалось запалення, жовчний міхур наповнився гноєм і болів уже так, що бідоласі не допомагав навіть героїн. Зранку 10-го гній прорвав стінку жовчного, вилився у порожнину між органами, і до обіду Ерл Лембе врізав дуба. — Чоловік плямкнув губами, як дитя над зламаною іграшкою. — Ввечері ми з Амаро придумали, як із користю використати тіло Ерла (хлопцю вже було все одно). Для ліпшого ефекту Роджер виламав йому нижню щелепу, після чого Луїс і Боб вночі притягли Ерла до вашого табору… Як бачиш, збіг обставин, — повторив Х’юз-Коулман, — якби Ерл помер на день раніше, ми б, напевно, просто його поховали, якби протягнув ще два дні, ти мав би приємність побувати на його похороні.
Левко притисся до ілюмінатора, даючи зрозуміти, що не хоче продовжувати розмову, і не думаючи, як цей рух сприйме Джейсон. Чоловік нахилив корпус іще далі і уперся ліктями в коліна. Він не все сказав.
— Здогадуюся, що в тебе на думці, — вів далі сивочолий, — але не раджу сприймати ситуацію чорнішою, ніж вона є насправді. Ерл Лембе розумів, на що йшов. У контракті, який підписав кожен учасник проекту, є окремий пункт, у якому до відома найманого працівника доводиться, що в разі смертельного поранення, тяжкої травми чи хвороби, що нестиме загрозу життю, на професійну й невідкладну медичну допомогу розраховувати не варто. Так, я знаю, що Ерла можна було врятувати простою операцією з видалення каменів із жовчного міхура (зараз їх проводять малоінвазивним способом, спеціальними маніпуляторами, навіть не розрізаючи черевної порожнини), але я не міг завезти його до хірурга в Куско і поставити під загрозу таємність проекту. Так само я не можу утримувати в гарнізоні Паїтіті операційну на всі випадки життя. Це надто дорого. Лембе знав про камені у себе під ребрами і знав, що у випадку загострення хвороби буде кепсько, та все ж підписав контракт. Хай яким жорстоким здається тобі моє рішення, я діяв згідно з домовленостями. Все чесно, Лео.
«Цікаво, а в угоді було вказано, що після смерті Ерлу вирвуть щелепу, а його самого повісять на дереві, щоб налякати чотирьох дурнуватих студентів, які приперлись у джунглі з іншого кінця світу?» — зі злістю подумав хлопець, утім, тримаючи рот міцно стуленим.
Джейсон відхилився до лівого борту, покосився у вікно і просяяв:
— Здається, прилетіли.
Левко відчув, як вертоліт сповільнився, завис над землею і почав неквапно обертатись навколо своєї осі, вишукуючи місце для посадки. Вони знижувалися під кряж, що півмісяцем випинався з пустелі, у найвищій точці підносячись над плато на тридцять п’ять метрів. Левко встиг розгледіти, що за кряжем простягається неторкана пустка, а потім огляд закрила пелена здійнятої лопатями куряви. Менш ніж за півхвилини колеса гелікоптера торкнулись землі.
Першими, не чекаючи, поки осяде жовто-сіра пилюка, з «Мі-17» вискочили стрільці. Притискаючи гвинтівки до грудей, ґевали кинулись по різні боки від вертольота, відбігли на двадцять кроків, обстежили пустелю в біноклі і тільки після цього дозволили вийти іншим.
Джейсон потягувався, розминаючи ноги. Перуанець м’явся в стороні, явно почуваючи себе некомфортно вдалині від джунглів і своїх побратимів. Штурман Джим Ломбарді і другий пілот Гордон Лі Купер, виждавши, коли спиняться лопаті, заметушились довкола вертольота.
Левко зіскочив на землю і миттю відчув, як пилюка в’їдається в очі. Він закашлявся і став швидко кліпати, щоправда, це лише посилило різь.
До хлопця наблизився Джейсон, недвозначно подзвякуючи сріблястими наручниками.
ebooksa