Попри те що білявий чоловік сидів буквально під ногами Семена, хлопець не помічав його. Він зауважив чоловіка лише тоді, коли той підняв голову і привітався:
— Хелоу! — Рот закривала захисна пелюстка.
Сьома сконфужено кивнув, тамуючи бажання дременути геть. Науковець не закричав, не став кликати охоронців. Він навіть не здивувався, побачивши хлопця. Робота тривала, так наче Семена там не було. Або вони не знають про наказ Джейсона, або ж Джейсон сьогодні вранці видав нове розпорядження: не чіпати чувака з поламаною ногою. Сьома цілу хвилину переминався з ноги на ногу, але ніхто більше не звертав на нього уваги. Учений повернувся до марудної роботи і не здіймав голови. Хлопець відчув себе дурнем, згадавши, як ховався від мачігуенга кілька хвилин тому.
Трохи нижче від входу в «каменоломню» галерея впиралась у чотириметрові сталеві ворота з масивним навісним замком.
Зрештою росіянин розвернувся і попрямував до Білої кімнати. Зайшовши, увімкнув електричний світильник, поставив його на підлогу і всівся, підклавши незагіпсовану ногу під стегно, навпроти стіни із зображенням долонь і загадкових символів.
Повернулось уже знайоме відчуття полегкості. Сьомі здавалось: якщо він заплющить очі і набере в груди багато повітря, то злетить ген під стелю кімнати. Від однієї думки про це у шлунку залоскотало. Проте лоскіт був приємний, він зовсім відрізнявся від свербіння нутрощів під час почуття страху чи хворобливих позивів до блювання.
Сьома вивчав малюнок. На першій парі відбитків у верхньому лівому куті був один кружечок у впадині між мізинцем та безіменним пальцем лівої долоні. На другій парі, що розташувалась під першою, — два кружечки. Один — між мізинцем та безіменним, і другий — між безіменним та середнім пальцями. На третій парі було три кружечки. На четвертій — чотири, вони заповнили всі проміжки між пальцями на лівій долоні. Наступна пара відбитків знаходилась у верхньому правому куті, і на ній з’явився п’ятий кружечок — між великим та вказівним пальцями правої долоні. У найнижчій парі долонь (восьмій за рахунком) було вісім кружечків.
— Це цифри. — Сьома не усвідомив, що вимовив здогадку вголос; стіни проковтнули звук, що зісковзнув з його губ.
Він був упевнений у правильності припущення. Про це свідчила не тільки кількість кружечків. Ковзнувши поглядом угору, хлопець прикипів до найвищої точки зображення, де поруч з випаленим відбитком великого пальця розташувалося кружальце більшого діаметру. Символів було вісім, і останній з них, що проступав між восьмою парою долонь, являв собою поєднання першого символу і кружечка більшого діаметру. Це спостереження підштовхнуло Семена до наступної здогадки.
— Вісімкова система… Якщо припустити, що кружечок більшого діаметру позначає «нуль», значить, творці Паїтіті користувалися вісімковою системою.
Наша цивілізація користується десятковою системою при лічбі, іншими словами, у нас є набір із десяти цифр: 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 і 9. Решту чисел ми записуємо, комбінуючи їх. Скажімо, число десять (перше з наступного після цифр розряду) формується поєднанням 1 та 0—10. Більшість народів, що населяли й нині населяють Землю, використовують десяткову систему. Це пов’язано зі звичкою рахувати на пальцях (яких є десять… ну, принаймні в більшості з нас). Але були й винятки. Розміщення кружечків на долонях підказувало Сьомі, що цивілізація Паїтіті рахувала не по пальцях, а по
Незалежно від того, скількома цифрами користується та чи інша цивілізація (шістьма, вісьмома, десятьма чи більше), перше число з наступного після цифр розряду записується як комбінація цифри, що відповідає одиниці, та нуля. Якщо цивілізація Паїтіті користувалася вісімковою системою, значить, окремих символів для вісімки і дев’ятки не існувало. В такому разі вісімка запишеться як одиниця й нуль і стане першим числом наступного розряду, дев’ятка позначатиметься двома одиницями, і так далі:
810=108
910=118
1010=128
1110=138
1210=148
1310=158
1410=168
1510=178
ebooksa