Твердиня

22
18
20
22
24
26
28
30

— Що трапилося? — Стараючись накачати голос збайдужінням, заговорив Левко. До коліс інвалідного візка прилипли травинки, він здогадався, що Семен приїхав з тераси.

Сьома віддихувався. Чотири години назад, тікаючи з підземелля на горішню терасу, хлопець прагнув позбавитись того, що йшло за ним від Чорної кімнати, хотів опинитися на вільному просторі, побачити сонце і… не підозрював, що нагорі очікує ще більша халепа.

— Джейсон відлетів учора, забравши трьох стрільців. Род Холмґрен, четвертий, зараз на плантаціях, і на Твердині тільки люди Амаро Кіспе.

— Я знаю. І що?

Росіянин замотав головою:

— Не важливо. У мене мало часу. — Він кинув швидкий погляд у коридор, після чого дістав з-за спини потріпаний блокнот, перегорнув кілька сторінок і показав Левку таблицю, де під символами цивілізації Паїтіті тяглись відповідні їм арабські цифри. — Дивись, у них була вісімкова система, лише вісім цифр від 0 до 7, ось так вони позначалися… Ти ж маєш мати поняття, що таке вісімкова система, — зиркнув на українця Семен.

— Ну-у так… — Левко задумався, прикинувши, чи зможе перевести вісімкове число в десяткове і навпаки. — Гадаю, так. Зможу розібратись.

— Зможеш, я точно знаю. А ось тут, — листки зашелестіли, — їхній календар.

— Що?

Сьома показав формулу, що описувала розподіл сонячного року на місяці, тижні й дні у цивілізації Паїтіті.

— У них було вісім місяців, у кожному по сорок п’ять днів, і ще п’ять, так би мовити, неврахованих чи незв’язаних днів, що розташувались вкінці року. Кожен місяць… — Семен докладно розтлумачив Левку принцип організації календаря і формат запису дати в Паїтіті. — Вхопив? Зможеш запам’ятати?

— Звідки ти це знаєш? — здивувався українець.

— Просто знаю, повір, зараз немає часу на теревені.

Росіянин вдруге насторожено покосився на вихід до коридору. Хлопець чекав… ні неправильно… не чекав, а боявся чиєїсь появи.

— Для чого ти це розказуєш мені?

— Лео, будь ласка! — хрипко викрикнув Семен, схудлі руки трусилися, тремтіння передавалось на аркуші записника. — Не гай часу! Не став запитань, просто вислухай мене і спробуй запам’ятати все, що розказую.

Левко стулив рота і кивнув.

— Глянь сюди. — Сьома відкрив сторінку, заповнену датами, і на ходу перевів кілька відомих йому в формат григоріанського календаря: катастрофа рейсу AF447, індонезійське цунамі, теракти 11 вересня.

На обличчі Левка зринула скептична усмішка.

— Ці записи тобі приснилися?