Він згадав першу розкодовану дату: 12 січня 3651 року (нижній рядок).
«Якщо припустити… чорт! це ж несусвітня дурниця, але гаразд… якщо повірити, що 3650 рік із календаря цивілізації Паїтіті відповідає 2009 року нашої ери григоріанського календаря, то… — Сьома швидко вирахував різницю — 1641 рік: — …то 3651-й буде 2010 роком нашої ери».
12 січня 2010-го…
І що? Нічого. Росіянин не пригадував, щоб щось жахливе сталось того дня[188].
Наступний рядок — третій знизу. 8 + 5 + 1—5 — 8—3645. Семен мусив напружитись, щоб пригадати, як «перегнати» дату в сучасний формат. Вісімка у третій колонці свідчить про восьмий місяць календаря Паїтіті. П’ятірка в другому стовпчику позначає п’ятий тиждень восьмого місяця. Запис «8 + 5 + 1» показує, що минули вісім днів останнього тижня, п’ять відособлених днів у останньому місяці і перший з п’яти незв’язаних днів у році. Разом — вісім місяців плюс один день, що дає 361-й день року.
— Це 27 грудня, — ледь чутно видав Сьома. Поглянув на число, що позначало рік, і відняв від нього 1641: — 2004 року.
«Ну?» — подумки запитав себе хлопець.
Відповідь була така сама, як попереднього разу: нічого.
Несподівано він звернув увагу на важливу деталь: 2004-й був високосним роком, у лютому замість двадцяти восьми було двадцять дев’ять днів, тобто 361-й день року відповідатиме не 27, а 26 грудня.
26 грудня 2004 року…
Сьома відчув, як заворушилось і затвердло волосся, наче хтось провів над головою наелектризованим предметом. Він підібгав губи і секунд двадцять не дихав. Бо
26 грудня 2004 року на узбережжя Індонезії налетіло цунамі, що забрало тисячі життів. Хлопець добре пам’ятав той день, бо в убивчих хвилях загинула його однокласниця, Карла Лукас, наполовину фламандка, наполовину алжирка, чия сім’я вирішила провести різдвяні канікули в Індонезії. Сьома був закоханий у неї по вуха. Карла стала його Першим Великим Коханням, і попри те, що почуття було одностороннім і потаємним, смерть дівчини вибила його з колії на цілий місяць.
«Не може бути… — втретє за ранок повторив росіянин. — Я сплю… я марю… я…»
На думку спала репліка з якогось голівудського фільму: люди знаходять залежності в абсолютно непов’язаних між собою числах, бо звикли, а тому хочуть їх знаходити. Хлопець не міг згадати ані назву фільму, ані те, про що він, однак пам’ятав, що репліка стосувалась шизофреників.
«Ти божеволієш, друже…» — подумав він і скривився, усвідомивши, що звернувся до себе у третій особі.
На сторінці залишався найвищий рядок: 5—4 — 6—3642. П’ятий день четвертого тижня шостого місяця 3642 року. Семен підрахував: «5 повних місяців по 45 днів… це 225 дні… 3 повних тижні… ще 24 дні… плюс 5 днів 4-го тижня… 225 плюс 24 плюс 5… разом 254».
254-й день року.
Склавши докупи кількість днів у перших восьми місяцях григоріанського календаря (з січня по серпень), Сьома отримав число 243. Вийшло, що 254-й день року — це 11 вересня. По тому від 3642 він відняв 1641, і… блокнот випав з його рук.
2001.
П’ятий день четвертого тижня шостого місяця 3642 року — це 11 вересня 2001 року. А 2977 — Семен більше не сумнівався — кількість жертв, що загинули внаслідок терактів у Нью-Йорку й Пентагоні.