Безумці

— О, ви все добре знаєте! — Рішер з ненавистю дивиться на Карцова.

— Ні, каже він, — я багато про що догадуюсь, але нічого не знаю напевно.

— Брехня!

— Мене замкнули з вами. Подумайте: чому? — Карцов витягає з кишені касету з плівкою. — Ваша, — каже він, тримаючи касету на долоні. — Там, у розколині біля лагуни, ще чотири таких валики. І кінокамера.

В очах Рішер жах.

— Ви необережні, — мовить Карцов. — Хіба можна так ризикувати?

Він подає касету.

— Візьміть і викиньте. Беріть же!

Рішер ледь помітно хитає головою.

— Не можна?.. А, розумію: її треба зберегти. І інші теж?.. Гаразд. — Карцов ховає касету до кишені. — Гаразд, я сховаю їх надійніше. І кінокамеру. Вони будуть цілісінькі, не турбуйтесь. Я вкажу вам місце… — Він бере Рішер за руку. — Скажіть, що зробить Абст з тими людьми?

Дівчина лежить нерухомо. По її обличчю розпливається блідість. Карцов жде.

У печері тиша. Довго тягнеться пауза.

— Марто, — наполягає він. — Марто, ми втрачаємо час. Відповідайте ж! Він уб"є їх?

— Ні, — шепоче вона.

— Що ж тоді? Операція?

— Не відразу. Спочатку тимчасово обезволить їх. Є препарат… Потім операція.

— Яка?

— Лоботомія.

— Я не зовсім розумію…

— Трансорбітальна лоботомія.