— Бувають різні втрати! Ваш Барков — дрібниця! А ви розумієте, що таке загибель підводного човна?
Суботін кивнув головою.
— Але, можливо, Барков на місці? І діє?
— А як про це дізнатись? — крикнув Гарц. — Як? Сидіти і чекати, поки самі росіяни повідомлять про успіхи вашого сміливця?
Суботін промовчав. Гарц підвівся.
— Негайно рушайте на аеродром. Особисто простежте за парашутним тренуванням. Я теж приїду туди.
Гарц швидко вийшов з кабінету. За хвилину його машина вже мчала алеєю парку.
48
Цей аеродром офіціально вважався «законсервованим», а насправді діяв цілу добу. Тут не було сформованих військових з’єднань, але в ангарах і на полі завжди стояло десятків два військових літаків.
У барі штабного будинку з ранку до вечора галасували льотчики. Вони були і в військовому, і в цивільному одязі. На другому поверсі розмістилася командна група, очолювана полковником, якого всі льотчики по-панібратськи звали «товстий Біт». Цей флегматичний огрядний чоловік зовсім не був авіаційним офіцером. Усіма льотними справами керував молоденький майор Лавенс.
Літаки звідси вилітали в Берлін, Афіни, Белград, Стокгольм, словом, в усі кінці світу. Вдень і вночі тут не стихав гул моторів і турбін.
Суботіна разом з курсантами поселили в стандартному будиночку, що стояв в кінці аеродрому. Не встиг Суботін оглянути все, як прийшов меткий американський сержант, який, доповів, що є шофером прикріпленої до його групи машини.
— Полковник Біт просив вас негайно прибути до нього, — сказав сержант. — А мене звуть Поль. Якщо хочете, звіть мене маршал Поль. Я страшенно люблю високі звання…
— Ну що ж, вези мене, маршале Поль! — розсміявся Суботін.
У кабінеті полковника був і Гарц. Коли Суботін увійшов, Гарц сказав:
— Це керівник групи.
Полковник Біт кивнув Суботіну на стілець і, проводжаючи його сонним поглядом, сказав:
— Мені все ясно. Кожному з ваших людей ми дозволимо зробити два тренувальних стрибки. Один — удень, другий — уночі. Не більше. В мене тут не школа парашутистів. Харчувати ваших людей будемо.
— Їх не можна харчувати в загальній їдальні, — вставив Гарц.
Полковник роздратовано пересмикнув плечима.