Гіркий дим. Міст

22
18
20
22
24
26
28
30

Отже, він у мишоловці, бо двері, що ведуть до коридора, замикаються тільки зовні, і нема надії, якщо не підняти галасу чи не подзвонити до служби охорони, вийти з кімнати.

А якщо справді подзвонити до служби охорони? Сказати, що затримався на роботі, не помітив часу, тобто так, як є насправді…

Ні, категорично виключене. Не такі в службі охорони дурники, щоб не поцікавитися вмістом портфеля Рутковського, не обшукати його, кімнату, обов’язково знайдуть копіювальну апаратуру, мікрофотоапарат, а це провал.

У Рутковського затремтіли руки: треба ж так вклепатися!

Але насамперед спокій: слід проаналізувати ситуацію, невже не знайдеться виходу?

Рутковський переклав із шухляди до сейфа документи, навів порядок на столі, повісив на місце ключі й замкнув головний сейф. Обійшов усі кімнати, уважно оглядаючи їх. Ні, здається, нема виходу і він справді опинився в мишоловці. — Можна було б спробувати вибратися з приміщення через вікно, але вікна загратовані, а ключі від замків до сталевих грат зберігаються в скляній шафці.

А якщо розбити скло шафки й відімкнути грати?

Рутковський негайно відкинув цей варіант. Звичайно, в такому разі він сам врятується. Кімнати їхні на першому поверсі, вилізти на вулицю неважко, але це буде цілковитий провал. Єдине, що лишиться тоді, — дзвонити Олегові і з його допомогою тікати з ФРН. Тікати, коли не закінчене копіювання секретних документів РС, коли тільки-тільки заварилася каша із списками Лакути, а тікати доведеться, бо служба охорони станції моментально встановить, хто останній лишався в кімнатах.

І хлопці з цієї служби одразу вийдуть на нього, почнуть розслідування, а це — кінець.

Отже, треба забути про існування ключа від грат.

А якщо спробувати?..

Максим присунув до вікна стілець. Став на нього. У верхній частині грати трохи розширюються, можна відчинити вікно, просунути руку між сталевими прутами й викинути апаратуру. А вранці, коли відчинять кімнати, пояснити свою присутність так: мовляв, увечері випив у буфеті, потім зайшов до сусідньої кімнати, задрімав і не почув, коли замкнули двері.

Але все одно почнеться розслідування.

Навіть якщо не знайдуть його «техніку», в що важко повірити, бо навколо будинку газон, а він не зможе далеко закинути її, служба охорони знов-таки стежитиме за ним, і не один місяць, а це також рівнозначно провалу.

Так, у службі охорони працюють не дурні… А тут надзвичайна подія: людина цілу ніч провела в секретному відділі…

Звичайно, все обнюхають, роздивляться, і шансів у нього майже нема…

Максим сів, випив води, трохи розслабився. Вирішив, що треба почати все спочатку. Тільки з чого ж почати? Варіант з вікном відпадав, іншого виходу нема…

Єдине, на що можна сподіватися, — пунктуальність Сопеляка.

Як правило, Сопеляк перший приходить на роботу за п’ять чи десять хвилин до початку. Він сидить у сусідній кімнаті праворуч. Прийде, сяде за стіл, розкладе папери. У цей час можна вийти до нього. Удати, що тільки-но прийшов і потрапив до своєї кімнати через приймальню Кочмара, зазирнув до Сопеляка, щоб привітатися.

Рутковський уявив себе на місці Сопеляка. Так, навряд чи Сопеляк щось запідозрить. Принаймні якісь шанси на рятунок є.