Раптом сценарій почав ламатися — ліворуч від нас летів воскреслий Ренві. Хоча Лотті озирнувся вчасно, в його очах я прочитав капітуляцію. Я кидаюсь за ними, вперед, але всім стало ясно, що пізно. Кроків за п’ять до фінішу я наздогнав Ренві й упав перед ним.
Опритомнів я в роздягальні, з маскою на обличчі. Тихенько шумів кисень. Я зняв маску і кинув її на підлогу.
— Лежи! — наказав Зозінго. — На, ковтни ось це.
Ми були не самі — це несподіванка. Третім був маленький рухливий чоловічок, який забавлявся якимсь предметом — другою кисневою маскою.
— Інспектор Інтерполу, — тихо відрекомендував його тренер.
— Так, — кивнув головою чоловік, підходячи до масажного стола, й заглянув мені в очі. — Пане Перо, якщо говорити правду, мені не подобається цей дивний випадок: кисневу маску наповнено ціаністим воднем. Думаю, це буде доказом, що я не маю намірів жартувати, — додав він кисло.
Мені стало погано, й не тільки від перевтоми.
— Я про це не знав, — вичавив я з себе.
— Вірю, — погодивсь інспектор. — Але ви, може, знаєте причину цього вчинку?
Я заперечливо покрутив головою.
Коли він пішов, мені стало краще. Вони хотіли тільки нагадати, що я маю повернути чек, заспокоював я себе. Чому відразу вбивати? Не зумів затримати Ренві за майку чи за руку? Хіба я… Але який смисл мало б таке змагання?
— Мусиш підвестись, — сказав Зозінго. — За кілька хвилин тебе запросять на урочисте нагородження переможців. Тобі відомо, що ти абсолютний переможець? Урміна довелось винести з дистанції.
— Мені шкода Тааво.
— Ти не радий? Хай би тебе чорти взяли! Перемога після падіння на дистанції — цього ще ніхто не бачив! Ти втер носа і тому хамові Адаму.
— Дякую тобі за все!
— Чому ти дякуєш мені? Ми ще не на похороні. Адже Уемблі не останній Великий приз, який ми разом завоювали!
А тоді вже без захвату тренер запитав:
— Чому ти раптом застряв на останньому повороті?
— Може, ти подивишся, чи не пора вже йти? — сказав я замість відповіді.
Коли Зозінго зник, я вийшов другим кінцем коридора на вулицю.
ebooksa