— Інстанція…
Мій робочий стілець обертається, і я зразу крутонув його назад. У кріслі для відвідувачів із зручною високою спинкою сиділа Маленька лілова туманність. Можливо, вона й не сиділа, а зависла над ним, в усякому разі вона витягнулась у довжину, а її нижня третина вигнулася. Я вирішив подзвонити іншому своєму приятелю, відомому психіатру професору Баст-Зейделю, але згадав, що робочий день уже скінчився, і сказав:
— Спасибі за риму, але звідки у вас саксонська вимова?
— Та звідки ж, — промовила Маленька лілова туманність. — Прислухаюсь, як тут говорять люди.
— То ви вже давно в наших місцях? — запитав я.
— Три години, — відповіла Маленька лілова туманність. — Хіба цього не досить?
— Це як подивитися, — сказав я. — Чи не бажаєте часом коньяку?
— Ні, але ви спокійно можете випити, — відповіла Маленька лілова туманність.
Я налив собі коньяку, зробив ковток і сказав:
— Пробачте, але обставини змушують мене бути неввічливим.
— Нічого, прошу, — заохотила мене Маленька лілова туманність.
— Справа в тому, — почав я і відпив ще ковток, — що я сумніваюсь у вашому існуванні.
— Існуванні? — повторила Маленька лілова туманність. — У вас часом немає словника?
— Я хочу сказати: я думаю, що вас немає, — пояснив я.
— Он воно що, — промовила Маленька лілова туманність і заговорила з правильною німецькою вимовою. — Це нічого, адже ви однаково розмовляєте зі мною. Зрештою, ви поет. Вам потрібна рима на «електрику»?
— Я, певне, розмовляю з самим собою. Тобто зі своєю уявою, — висунув я припущення. — Але якщо у вас є рима на «електрику», то давайте її сюди.
— «Белл етика», — сказала Маленька лілова туманність.
— Непогано для початківця, — похвалив я. — Але що має значити «белл»?
— Доктор Белл, винахідник телефону. Ви його не знаєте? Його гравюрний портрет висить у вашому коридорі. Може, ви вважаєте, що цю риму важко застосувати?
— Саме так я і вважаю, — сказав я.
ebooksa