Раптом з чистого дива заговорив робот-секретар:
— Уло брясно і лизькі глуби оберталися і козали у вилях.
Мітчі поглянув на нього.
— Схибнувся з глузду, — безпомічно мовив він. — Таке траплялося й раніше?
Андервуд запротестував:
— Тільки не це. Найкращий банк пам’яті в системі.
— Так, сер, — заговорив, вибачаючись Мітчі. — І не раджу вам пробувати його полагодити. Трьох техніків убило струмом, коли я…
Робот заспівав:
— О, казловий день! Калу! Калень!
— Повністю рішився розуму, — мовив Мітчі.
— Ну, — вигукнув головнокомандувач, — це вже занадто казлово! Сенатор чи не сенатор, асигнування чи не асигнування, ось цими голими руками…
Рвонувшися вперед, він відчув, як килим пішов з під ніг. Він одчайдушно схопився за край столу, розбивши при цьому чорнильницю і карафку з водою.
Мітчі схопився підбігти і допомогти.
— Стійте на місці, — ревнув Бул Андервуд, однією рукою тримаючись за гомілку і погрожуючи другою, стиснутою в кулак.
Чорнило закапало зі столу на його поголену голову. Та це не остудило запал генерала.
— Вас навіть убити небезпечно! Цілий полк, мабуть, загине, поки вас розстріляють. Це… — Раптом він зупинився, а коли заговорив знову, його голос нагадував воркування кондора. — Курсанте Фартінгворт, — виголосив він. — По зрілому роздумі з мого боку, я обрав вас для виконання найнебезпечнішої операції з усіх, які проводилися земними збройними силами за останні сто років. У разі успіху ця операція буде вирішальною, і війна скінчиться.
— Кого, мене? — тільки й мовив Мітчі.
— Саме вас, — підтвердив головнокомандувач. — Ця війна точиться вже ціле століття, і жодна сторона поки що не досягла того найменшого зрушення терезів, тої хвилинної переваги, яку можна було б назвати перемогою. Курсанте, Фартінгворт, вас обрано звершити подвиг, який доведе зверхність землян над марсіанами, — Андервуд пильно глянув на Мітчі.
— Слухаюсь, сер, — курсант клацнув підборами. — Який буде наказ?
Обличчя головнокомандувача сяяло.
ebooksa