— Я побачу їх! Нарешті я їх побачу!
— Кого? — холодно запитала Гріна.
— Невже ти їх не бачила на фотографіях?
— Ні.
Ігор подивився на неї здивовано.
— Гріно, йдеться про руїни…
Байдужість дівчини зникла.
— Чому ти не сказав мені про це раніше?
Вона підвелась, щоб його поцілувати.
— Коли ж ми їдемо?
— Їдемо? Боюсь, що я поїду сам.
Гріна відсторонилася від нього.
— Не сердься. Так вирішив керівник. Я маю випробувати Акпалуса і…
— Акпалуса! Та ти з глузду з’їхав!
— Це остання модель…
— Усі попередні Акпалуси так само були останніми моделями.
— Але ця не така.
— Та звідки тобі про це знати?
Ігор мовчки дивився на Гріну.
— Гаразд, — сказала вона сумно. — Певна, ти все одно поїдеш.
ebooksa