«Привид» не може втекти

— За цей час «Привид» міг викликати іншого зв’язкового, — припустив Романенко.

— Міг, але не викликав, — мовив Кулінич.

— Ти певен?

— Певен, — сказав Кулінич. — «Привид» людина обережна. Не діставши підтвердження свого Центру про прибуття Енкеля на Захід, він занепокоївся. Та ще й хитрує. Погляньте, що виходить. На момент прибуття Енкеля в Сосновське тайник було знайдено і розкрито. Здавалося б, що простіше — передати з Енкелем усе знайдене. Але «Привид» цього не робить. Чому? Не вірить своїм господарям.

— Не виключено, що він хоче їх обдурити, — озвався Кулінич.

— Не виключено, — погодився Лежнєв. — Адже йдеться не про одну фототеку. На фототеку «Привид» тепер дивиться тільки як на перепустку у «вільний світ».

— Гадаєте, він хоче привласнити коштовності, які знайшов у тайнику? — спитав Романенко.

— Принаймні поторгуватись і одержати за них окрему платню.

— А торгуватися він може тільки тут, — зауважив Кулінич. — Бо чудово розуміє, що в кабінеті полковника Улінгера не дуже поторгуєшся.

— Все це так, — кивнув Романенко. — Та після того як місцеве телебачення передало повідомлення про Енкеля, він може змінити тактику.

— Навряд, — заперечив Лежнєв. — Людина він бувала, досвідчена. Маючи це на увазі, спробуйте поставити себе на його місце.

— Стати на місце «Привида»? — усміхнувся Романенко. — Що ж, спробую.

— Я допоможу. — Ви — «Привид»— знаєте, що зв’язковий, який побував у вас, провалився. Тепер вам треба дізнатися, живий він чи ні? Цю вельми важливу для вас обставину опустили в телепередачі. Подумавши трохи, ви доходите висновку, що зв’язкового вбито. Чому? Та тому, що ми й досі не арештували вас, не вийшли на вас через Енкеля.

— Але вам уже відомо, що Енкель побував у Сосновському. І ви, певна річ, шукатимете людину, якій він зробив візит, тобто мене, — уже серйозно мовив Романенко. — Це мене тривожить; мені й так уже наступає на п’яти бригада, яка веде слідство про пожежу на Залісній.

— Правильно, нерви у вас починають здавати. На це ми й розраховували, організовуючи телепередачу. Та все-таки ви розсудлива людина і ваш висновок про смерть Енкеля завдав вам не тільки турбот. Ця смерть, хоч як це дивно на перший погляд, відкриває перед вами додаткові, дуже заманливі перспективи.

— Які?

— Ви повинні були передати з Енкелем фототеку і коштовності? — замість відповіді спитав Лежнєв.

— Виходить, що повинен.

— Але ви не передали з ним ні того, ні другого?

— Не передав.